Україна без контрабанди. Топ-6 кроків, щоб змусити митницю працювати

Читать на русском
Борис Кушнірукекономічний експерт

«Ми сформували план дій із боротьби з контрабандою. Є десятки мільярдів гривень, які схемщики виводять за межі українського бюджету. Я цього терпіти не буду», – заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман та презентував програму «Україна без контрабанди». При цьому прем'єр пообіцяв ліквідувати схеми контрабанди на митниці й ініціював кримінальну відповідальність за контрабанду.

Економіст Борис Кушнірук позитивно оцінив той факт, що уряд публічно визнав наявність хронічної хвороби функціонування національної економіки – надзвичайних масштабів контрабанди.

Очевидно, що це неможливо без участі самих митників та схем прикриття за участю правоохоронців та суддів, зазначив він.

На його думку, заходи, запропоновані урядом, можна вважати правильними, але є певні кроки, які варто здійснити.

«По-перше, незрозуміло, чому термін програми боротьби з контрабандою обмежується лише першим січня 2019 року? Очевидно, що контрабанда – це системна проблема, яка потребує не «компанійщини», а впровадження кроків, які могли б забезпечити на постійній основі зменшення їх обсягів у рази», – констатував експерт у Facebook.

По-друге, необхідно розділяти заходи, які стосуються контрабанди та «сірого» імпорту сировини, напівфабрикатів та комплектуючих і товарів кінцевого споживання, додав Кушнірук.

За його словами, для першої групи найбільш ефективним методом боротьби з контрабандою та «сірим імпортом» є відтермінування сплати ввізного ПДВ для підприємств-прямих отримувачів сировини, напівфабрикатів, комплектучих для подальшої переробки чи використання у виготовлені кінцевої продукції.

Відтермінування залежно від виду діяльності має бути від 90 днів до двох років, уточнив аналітик.

«До речі, такий порядок відтермінування сплати ПДВ має бути й при реалізації внутрішніми виробниками сировини, напівфабрикатів, комплектуючих», – підкреслив фахівець.

На його переконання, необхідно мінімізувати чи повністю скасувати митні платежі для цієї категорії товарів.

Це порушення економічної логіки й просто абсурд, що існує мито на види продукції, які взагалі не виготовляються в країні.

«Якщо існує монополіст, який контролює більш ніж 25% внутрішнього ринку тієї чи іншої продукції, митні ставки потрібно знижувати чи взагалі скасовувати», – наголосив він.

Головна мета – здешевлення виготовлення кінцевої продукції з більшим рівнем доданої вартості, пояснив Кушнірук.

По-третє, якщо йдеться про кінцеву продукцію споживання, то її також необхідно ділити на декілька груп, акцентував економіст.

«Для мобільних гаджетів, побутової та оргтехніки потрібні спеціалізовані митниці й там має вестись електронний реєстр усієї ввезеної продукції. Кожна одиниця товару має обліковуватися й мати відповідну електронну митну марку. Всі дії, пов'язані з ввезенням, розмитненням, транспортуванням до гуртових складів, точок реалізації й продажу кінцевому споживачу, мають зазначатися в реєстрі. Виявлена продукція, яка підлягає розмитненню на спецмитницях, відсутня в реєстрі, має автоматично конфіскуватися та реалізовуватися на відкритих аукціонах з обов'язковою сплатою всіх митних платежів та податків», – уточнив він.

Наявність таких спеціалізованих митниць, якщо їх буде не більш ніж три-чотири в усій країні, може дозволити перекрити схеми контрабанди чи «сірого» імпорту цих видів продукції, підкреслив експерт.

«По-четверте, всі інші види споживчих промислових товарів вище певної вартості також потрібно обліковувати в єдиному реєстрі. Реєстри мають бути поєднані із системою податкового обліку суб'єктів господарювання ДФС», – додав економіст.

«По-п'яте, потрібно вважати нормою, що перевезення контрафактної продукції передбачатиме не лише її конфіскацію, але й транспортного засобу, в якому такий контрафакт виявлений», – зазначив він.

Експерт припустив, що для багатьох це стане дуже серйозною пересторогою для участі в таких оборудках.

«По-шосте, очевидно, що масштабна контрабанда без корупційної участі митників неможлива. Тому притягати до кримінальної відповідальності потрібно саме їх. Слід, можливо, запровадити спеціальну систему значного преміювання правоохоронців за кожного спійманого на корупції митника. Що вищий ранг такого затриманого на хабарі митника, то вищим має бути преміювання», – констатував фахівець.

За його словами, перекриття схем контрабанди та «сірого» імпорту може не лише допомогти вітчизняним виробникам, але й забезпечити суттєві надходження до держбюджету.

«Тому зниження фіскального тиску для вітчизняного бізнесу, в першу чергу в частині впровадження податку на виведений капітал, може бути гарним стимулом примусу уряду до боротьби з контрабандою та «сірим» імпортом», – резюмував Борис Кушнірук.

Додамо, 21 червня 2018 року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв, що найближчим часом подасть до Ради законопроект про посилення відповідальності за незаконне ввезення товарів.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...