Одним зі шляхів диверсифікації є будівництво трубопроводів, які заходять на європейський континент як із півночі, мається на увазі «Північний потік-1,2», так і з півдня, зокрема TANAP і трубопроводи, які йдуть дном Середземного моря. Ще одне джерело – поставки зрідженого газу зі США в майбутньому.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев, оцінюючи участь України в проекті «Південний газовий коридор».
«Фактично, і «Північний потік», і TANAP є трубопроводами, що зменшують залежність Європи від країн-транзитерів, якими до останнього часу були Польща та Україна. «Північний потік-2» скорочує залежність споживачів ЄС від Польщі, а всі південні маршрути – від України», – зазначив Рябцев.
Він пояснив, що поставки газу TANAP і його продовженням ТАР до Італії однією з цілей ставлять якраз скорочення залежності від України й виключення України з переліку країн, яким потрібно платити за транспортування газу.
«Тому дивно чути захоплені відгуки про запуск цього проекту, адже він насправді в тому числі запущений в обхід України», – підкреслив експерт.
За його словами, пропускна система південного трубопроводу поки не дозволяє розраховувати на поставки газу будь-яким іншим країнам.
Енергетик уточнив, що зараз вона обмежена можливостями видобутку на азербайджанському родовищі «Шах Деніз». При цьому Італія не проти отримувати південними маршрутами близько 8 мільярдів кубометрів, не кажучи вже про Туреччину, Болгарію, Грецію, інші країни ЄС.
Щоб Україна могла отримувати газ із південного напрямку, потрібно, щоб виник надлишок ресурсу, додав він.
«Але проблема південного газового коридору в тому, що він, скоріш за все, не буде наповнений на 100% через брак ресурсу. Потрібно розробляти проект «Шах Деніз-2», який зможе збільшити видобуток на родовищах Азербайджану хоча б до 16 мільярдів кубометрів. Це питання не сьогоднішнього дня», – пояснив експерт.
Поставки почнуться не раніше ніж у 2022 році, наголосив Рябцев.
В Україні йде труба, якою можливі поставки з Румунії, але вона йде через територію невизнаної Придністровської республіки.
«Як здійснюватимуться такі поставки – питання, з огляду на всі складнощі у відносинах. Можна збудувати інтерконектор в обхід Тирасполя, який у проекті був ще в 2008 році, але в нього потрібно вкласти гроші. Ніхто, крім «Нафтогазу», «Укртрансгазу», фінансувати його не буде. Але зараз про нього взагалі ніхто не говорить», – нагадав енергетик.
Він констатував, що з будь-якого південного напрямку Україна може отримувати від 3 мільярдів кубометрів, якщо це буде через Тирасполь або через гілку, яку збудують.
«Гілка ТАР від ТАNАР має пройти до Болгарії, яка хоче отримувати 1 мільярд кубометрів щорічно. У них дефіцит газу, й із болгарського напрямку в нашому напрямку газ поки навіть не планують запускати. Тому розраховувати поки нам немає на що», – акцентував фахівець.
За його словами, можливості є, тому що Україна має досвід експлуатації трубопроводів і може взяти участь у будь-яких проектах.
«У нас також є обладнання. Ми випускаємо хороші труби, готуємо хороші проекти, є досвід експлуатації ГТС у вельми складних умовах. Досвід є, ми можемо ним ділитися, ми можемо взяти участь у тендерах з експлуатації, які оголошуватимуть, але отримати щось звідти натомість – навряд чи. І РФ розуміє, що все це мильна бульбашка», – резюмував Геннадій Рябцев.
Як повідомляється, газ доправлятимуть до Європи 3,5 тисячами кілометрів трубопроводів, що проходять через Азербайджан, Грузію, Туреччину, Грецію, Болгарію, Албанію та Італію.
Додамо, прем'єр-міністр Володимир Гройсман обіцяє, що Україна буде енергонезалежною державою.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»