На Азовському морі склалася напружена ситуація в зв'язку з агресивними діями Росії. Москва посилює свою військову присутність, здійснює затримання та обшуки іноземних суден, що прямують до Маріуполя та Бердянська. На думку експертів, дії РФ можуть свідчити про підготовку до висадки морського десанту на азовське узбережжя з метою створення сухопутного шляху до Криму. Чи варто чекати такого розвитку подій і чим може відповісти Україна?
Затримання і огляди
Криза на Азовському морі почалася ще в середині травня – 18 числа російська сторона видала припис про заборону входу суден до вод Азовського моря в районі Бердянська й Маріуполя до 23 травня. Причиною називалися навчальні стрільби. Площа забороненої ділянки становила близько 2 тисяч квадратних кілометрів.
Стрільби, втім, так і не відбулися, зате вже 19 травня російські прикордонники почали зупиняти й оглядати судна, які прямують до торгових портів Бердянська та Маріуполя й назад. Огляди тривали по кілька годин, істотно ускладнюючи зарубіжний трафік до цих портів, що є найбільшими на Азовському морі.
Росія продовжила цю практику й після 23 травня. В окремі дні, за даними керівника проекту «Майдан закордонний справ» Андрія Клименка, який у Facebook уважно відстежує ситуацію на Азовському морі, «улов» росіян становив по 7-8 іноземних суден.
Наприклад, увечері 3 червня приблизно за 25 морських миль на південь від Бердянської коси був затриманий хорватський суховантаж SOUTHERN BREEZE, який ішов до Маріуполя й був змушений простояти 4 години, перш ніж йому дозволили продовжити рух. Причому, за даними Клименка, «хорвата» зупинили вже вдруге.
Вже 4 червня о 02:30 затримали суховантаж SELECTA, що належить українському власнику. Він простояв три години. Того ж дня приблизно з 19:30 і до 21:10 оглядався турецький балкер NAVIN HARRIER, а 5 червня вночі на дві години був зупинений болгарський суховантаж EVALUNA з українським екіпажем, який випливає з Бердянська до Стамбула. За свідченнями очевидців, опитуючи українських моряків, російські прикордонники особливо цікавляться тим, чи служила ця людина в АТО, і якщо так, то в складі яких військових формувань.
Шантаж і вода
Діяти настільки нахабно в акваторії Азовського моря російським військовим дозволяють міждержавні угоди між Україною і Росією, які діють і досі, попри війну. Це угода з рибальства від 1993 року, а також Договір про спільне використання Азовського моря й Керченської протоки, укладений у 2003 році. Згідно з цим документом, Азов є внутрішнім морем Росії та України. У ньому немає 12-мильної зони територіальних вод, а будь-який торговий або військовий корабель під прапором РФ і України, який використовується в некомерційних цілях, може вільно переміщуватись у водах Азова.
Зрозуміло, це положення не стосується іноземних судів, які, власне кажучи, й затримуються. На думку Андрія Клименка, дії російських прикордонників у районі Бердянська й Маріуполя спрямовані на те, щоб змусити судновласників відмовитися від роботи з цими портами.
Ця причина має суто економічний характер: у разі скорочення трафіку порт може закритися. Це спричинить скорочення робочих місць, соціальну напругу, а також збитки різних структур, зав'язаних на роботі порту, адже в такому разі логістика доставки вантажів істотно ускладнюється. Проблеми соціальної напруги особливо актуальні для Бердянська, де порт дає роботу багатьом жителям міста.
Також, за даними групи «Інформаційний спротив», дії росіян в Азовському морі є банальним шантажем, щоб змусити українську сторону сісти за стіл переговорів із приводу відновлення поставок прісної дніпровської води до Криму Північно-Кримським каналом. Як відомо, Україна перекрила ці поставки в зв'язку з анексією півострова. Остаточно потік був закупорений у 2017 році, коли на адміністративному кордоні з Херсонською областю з'явилася дамба, що перекриває воду до Криму, дозволяючи при цьому забезпечувати поливом фермерські господарства в Херсонській області.
У підсумку в Криму склалася катастрофічна ситуація з водопостачанням. Так, 2 червня окупаційна «влада» Криму навіть оголосила надзвичайну ситуацію в Червоногвардійському, Першотравневому, Нижньогірському та Радянському районах півострова в зв'язку з посухою.
Є й ще одна причина – помста росіян за затримання сейнера «Норд» із керченською реєстрацією 25 березня. Судно було затримане українськими прикордонниками за порушення порядку вибуття з окупованого Криму й відконвойоване до Бердянська. До слова, 25 травня жителям Бердянська почали приходити дивні смс-повідомлення із закликом влаштувати акції протесту для звільнення сейнера. «Нехай віддадуть це корито росіянам і ми знову зможемо рибалити в морі», – йшлося в смс. Це є ще одним свідченням того, що російська сторона прагне розхитати ситуацію в регіоні.
Загроза з моря
Навіщо це потрібно? На думку координатора ІС Костянтина Машовця, ніхто в РФ не забув ідею створення «суходільного мосту» до Криму. Для цього Росія формує передумови для здійснення морського десанту на азовське узбережжя. Для цього може бути проведена комбінована операція: російські військові форсують Таганрозьку затоку й за підтримки авіації атакують район Маріуполя з моря. Одночасно противник атакує українські частини в зоні проведення ООС – на приморській ділянці та на півдні Донецької області. «У такому разі утримати сам Маріуполь і райони на південь від Донецька української угрупованню буде набагато складніше, ніж в умовах лише наземних бойових дій», – вважає Машовець.
Сил для цього в росіян цілком достатньо. На думку Машовця, в такий комбінованої операції можуть бути задіяні до 120 літаків типу Су-24, Су-34, Су-25, а також до 35 ударних вертольотів Мі-28, Ка-50 і Ка-52. Маючи значну перевагу в повітрі, Росія має її й на морі. Корабельно-катерне угруповання російських прикордонників складається з 16 кораблів з артилерійським озброєнням і більш ніж 30 швидкохідних катерів, озброєних кулеметами.
Ба більше, це угруповання недавно було посилене. Як повідомив американський аналітик Пол Гобл, в останні два тижні РФ без зайвого галасу перекинула на Азов п'ять кораблів Каспійської флотилії, мотивуючи це необхідністю поліпшити оборону Криму від можливого нападу з боку України. Ще раніше, 23 травня, Андрій Клименко повідомив про перекидання з Каспію на Азов двох річкових бронекатерів АК-201 і АК-248 проекту 1204 («Джміль») та одного катера АК-326 проекту 1400м («Гриф»). На переході з Ростова їх супроводжував рейдовий водолазний катер РВК-933 проекту 23040.
Зазначимо, що бронекатери проекту 1204 мають досить потужне ракетно-артилерійське озброєння у вигляді 76-мм гармати зі спареним 7,62-мм кулеметом. На борту в цих кораблів є також 17-ствольні 140-мм пускові установки некерованих ракет і зенітне озброєння, включаючи ПЗРК «Стріла-2М». Катери ж «Гриф» озброєні крупнокаліберними кулеметами.
Не виключено, втім, що Гобл і Клименко мали на увазі одні й ті самі кораблі. Але в кожному разі, на сьогодні складно уявити ситуацію, за якої Україна спробувала б відбити Крим силою. Тому підкріплення з Каспію – це створення передумов для успішного десанту на азовське узбережжя.
У зв'язку з цим виникають аналогії з 2014 роком, коли після Олімпіади в Сочі РФ почала процес анексії Криму. Зараз у червні-липні в Росії пройде Чемпіонат світу з футболу, після якого можна очікувати якихось дій на Азові. З іншого боку, погрожувати – не означає зважитися. Адже комбінована десантна операція потребує таких сил і засобів, яких немає в бойовиків «ДНР». Але в такому разі приховати російське військове вторгнення від світової спільноти буде вже неможливо. Це загрожує Кремлю новою хвилею економічних санкцій, чого в Москві якраз хотіли б уникнути, щосили намагаючись «заморозити» конфлікт в Україні й не прагнучи нових витків ескалації.
Симетрична та асиметрична відповідь
Чим може відповісти Україна? По-перше, минулого тижня сім кораблів і катерів Морської охорони Прикордонної служби провели бойове залагодження, в ході якого велися навчальні стрільби, відпрацьовувалися спільні дії в бою і питання відбиття атак диверсантів. На думку Андрія Клименка, українські прикордонники також могли б організувати супровід іноземних торгових суден, щоб перешкодити зупинки та огляду.
Також українська бойова авіація почала обльоти берегової лінії Азова. Зокрема, на вихідних, відпочиваючі на пляжах в Кирилівці в Запорізькій області бачили штурмовики Су-25, що пролітають над кромкою прибою на наднизьких висотах. Крім того, 3 червня стало відомо, що українська сторона сама закрила три ділянки Азовського моря для проведення зенітних і артилерійських стрільб. Заборона буде діяти до 1 вересня.
Примітно, що одна із зон захоплює район Новоазовська й Седового, тобто берегову лінію, підконтрольну бойовикам «ДНР». Як відомо, з травня 2014 року в бойовиків існує так звана «азовська флотилія», кілька баркасів зі встановленими на них кулеметами. Не виключено, що ми побачимо заняття українськими військовослужбовцями «сірих зон» вже на Азовському морі, а до кінця навчань «азовська флотилія» бойовиків перестане існувати...
Андрій Клименко також рекомендує низку законодавчих кроків. За його словами, Україна має денонсувати угоди від 1993 та 2003 років. «Паралельно необхідно оголосити в Азові територіальне море, внутрішні води й виняткову морську економічну зону, а також повідомити про це до міжнародних організацій. Також необхідно наказати прикордонникам і Збройним силам взяти під охорону територіальні води України в Азовському морі (тобто 12-мильну зону), в тому числі забезпечити її морське патрулювання силами Маріупольського загону Морської охорони», – запропонував, серед іншого, Клименко.
Поки ці кроки не зроблені, державним кордоном на Азові фактично є кромка прибою, яку й патрулюють зараз українські бойові літаки.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»