Наздогнати Росію: які проблеми створив Україні Кримський міст

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Російська окупаційна влада о 5.30 ранку 16 травня відкрила рух легкових автомобілів Кримським мостом з боку Краснодарського краю РФ. А напередодні президент Росії Володимир Путін особисто взяв участь в урочистій церемонії відкриття мосту, проїхавшись ним за кермом КамАЗа. Запуск мосту через Керченську протоку, попри всі попередження про його ненадійність, є потужним політичними і пропагандистським кроком, який серйозно віддаляє Крим від України.

Офіційна церемонія відкриття мосту через Керченську протоку відбулася ще у вівторок, 15 травня. У ній взяв участь президент РФ Володимир Путін, який особисто сів за кермо КамАЗа й проїхав мостом на чолі колони вантажівок. А з 5:30 16 травня був відкритий рух легкових автомобілів Кримським мостом з боку Краснодарського краю. Рух вантажівок мостом поки заборонили.

У США відреагували на часткове відкриття Керченського мостуВ американському Держдепі обурені черговим порушенням міжнародного права збоку Росії при будівництві моста над Керченською протокою.

Кримський міст з'єднує окупований півострів із материковою частиною РФ. Його будівництво почалося в 2015 році й коштувало російській стороні приблизно 5 мільярдів доларів. Міст завдовжки 19 кілометрів складається з автомобільної та залізничної частини. Автомобільну частину здали з випередженням графіка, а залізничну планують відкрити в грудні 2019 року.

Будівництво мосту стало відповіддю на виклики, які Росія сама собі створила, анексувавши український Крим. У цій ситуації Україна заблокувала суходільне сполучення з Кримом, взяла півострів у енергетичну блокаду, а також перекрила туди доступ дніпровської води Північно-Кримським каналом. Заходи абсолютно правильні, адже якщо Крим є окупованою територією, значить, відповідальність за постачання населення має нести сам окупант. Паралельно українська влада заявила, що забезпечить таке економічне зростання в нашій країні, що Крим сам захоче повернутися назад. Таким чином, почалося заочне змагання за уми кримчан.

Але якщо подивитися на ситуацію очима жителів Криму, то Україна поки не домоглася великих успіхів. А ось Росія не лише зуміла живити Крим електроенергією, а й збудувала грандіозний міст через Керченську протоку. І це незважаючи на економічні санкції та похмурі прогнози експертів про те, що Кримський міст почне руйнуватися.

Проблеми з мостом передбачав російський вчений Юрій Медовар. Його доводи були цілком логічними: зокрема, Медовар вказував на те, що гґрунт на дні Керченської протоки непридатний для зведення на ній арочних мостів. Крім того, вчений зазначав, що місце, де будується міст, є сейсмічно активною зоною, а це значить, що об'єкт у будь-який момент може бути зруйнований землетрусом.

Про існування проблем повідомляли й російські ЗМІ. Так, у грудні минулого року російське видання «КоммерсантЪ» дізналося, що через помилки в проектуванні під час будівництва залізничних підходів до мосту з боку Криму виникли проблеми з ґрунтом, що використовується для будівництва земляного полотна. У квітні 2018 року «КоммерсантЪ» повідомив, що на мосту є проблеми з транспортною безпекою, через що запуск руху вантажівок мостом, який і без того відкладений на осінь, може бути посунутий на ще більш тривалий період. І, зрештою, на початку березня, видання повідомило, що терміни державного контракту на виконання робіт із гарантування безпеки Кримського мосту посунуті на 1 грудня 2019 року.

І все ж було вирішено відкрити рух саме 15-16 травня. При цьому Володимир Путін, прекрасно розуміючи важливість зовнішніх ефектів, не просто був присутній на церемонії, а сам проїхав мостом, ніби особисто гарантуючи надійність об'єкта.

Все це дало потужний пропагандистський і політичний ефект. Таким чином, Путін зайвий раз продемонстрував світові, що Росія вважає Крим своїм, готова, незважаючи ні на що, нести за нього відповідальність і, на відміну від України, реально покращує життя кримчан. Все це сильно віддаляє Крим від України й серйозно підриває шанси нашої країни повернути півострів економічним шляхом.

Чим же може відповісти Україна? Перше, що спадає на думку, – це дочекатися, коли з мостом почнуться проблеми. Але коли це станеться та чи станеться це взагалі, точно невідомо. Крім того, навіть якщо міст руйнуватиметься, українській стороні все одно доведеться пред'явити щось натомість.

В ЄС засудили будівництво Керченського мостуЗбудувавши Керченський міст, Росія ще раз порушила суверенітет і територіальну цілісність України.

Не найкращим виходом є й диверсія, навіть якщо уявити її як обвалення мосту внаслідок помилок при проектуванні. Річ у тім, що лідер Добровольчого руху ОУН Микола Коханівський вже необережно натякнув на можливість підриву Кримського моста. Це змусило російську сторону підсилити охорону об'єкта. І тепер у всіх можливих неприємностях на мосту звинувачуватимуть саме українських націоналістів. Це ллє воду на млин путінської пропаганди, яка зайвий раз заявить населенню про те, що відторгнення Криму було правильним кроком. Крім того, підрив мосту може спровокувати військову відповідь з боку РФ.

Зовсім не виключено, що плани такої провокації вже розробляються російськими спецслужбами й улітку ми почуємо про ліквідацію якоїсь «української ДРГ», що в розпал туристичного сезону готувала вибухи на Кримському мосту.

Залишається одне: слідувати попередньому плану й намагатися зробити так, щоб Крим повернувся сам. Але тепер уже дуже складно підрахувати, скільки мостів ми маємо збудувати для того, щоб наздогнати противника, який пішов уперед.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: