Створення Нацбюро фінансової безпеки: проблеми підпорядкування та впливу АП

Читать на русском
Микола Хавронюкексперт з питань корупції

Непроста ситуація не лише з підпорядкуванням НБФБ, але й із попередніми рішеннями, які пов’язані з НАБУ та ДБР.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк, оцінюючи створення Нацбюро фінбезпеки, законопроект щодо якого мають розглянути в першому читанні 17 травня.

«Відповідно до Конституції, президент та ВР мають лише ті повноваження, які визначені в Конституції, й жодних інших. Однак, коли створювалося НАБУ, потім ДБР, а наразі й НБФБ, у всіх законах передбачався значний вплив президента на процеси, при цьому неконституційний», – зазначив Хавронюк.

Тому є великий ризик того, що за певної ситуації може знайтися необхідна кількість голосів нардепів, які внесуть конституційне подання з тим, щоб визнати ці органи неконституційними, додав експерт.

«Тому коли президент чи інші особи намагаються натягнути на себе якомога більше повноважень, вони створюють величезні ризики того, що, образно кажучи, палиця, яку вони гнуть, просто зламається й не буде взагалі ніякого органу, як немає податкової міліції, яку колись помилково скасували», – підкреслив він.

Орган має бути створений відповідно до КУ та законодавства. Зокрема, всі ці нові органи, в тому числі Нацбюро фінбезпеки, мали би бути центральними органами виконавчої влади зі спеціальними повноваженнями, уточнив фахівець.

«Вони мають створюватися так, як і інші центральні органи виконавчої влади. Набиратися до них мають державні службовці, а не особи із зірочками та лампасами. Органи мають бути створені на підставі закону Кабміну, а президент не повинен мати до них жодного стосунку», – пояснив Хавронюк.

На його переконання, лише в такому разі нові органи можуть ефективно працювати кожен окремо в межах своїх повноважень.

«Тоді б влада не мала змоги перетягувати владний канат від однієї партійної сили до іншої, як це відбувається зараз», – підкреслив він.

Це видно на прикладі ДБР, яке ніяк не може почати працювати, звернув увагу фахівець. ДБР досі навіть сформувати не можуть, оскільки в комісії, яка має обрати керівний склад, постійно точилися чвари, нагадав він.

Володимир ГройсманПрем'єр-міністр України
Гройсман планує створити Службу фінансових розслідуваньСказано 31 січня 2018 р.Статус обіцянки: У процесі

«Обрали нарешті трьох осіб керівництва, а тепер чвари відбуваються через інший керівний склад, уже на рівні керівників управлінь, департаментів. Знову зупинився процес, тому що одна партійна сила хоче одного, інша – протилежного. А ці дві сили представлені виконавчою владою та президентом», – акцентував фахівець.

Він висловив побоювання, що в разі створення НБФБ усе може повторитися. На його думку, це має бути центральний орган виконавчої влади.

Підсумовуючи, експерт підкреслив, що окремий орган із вузькою спеціалізацією для розслідування кількох видів злочинів має бути.

«Однак цей орган має бути центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабміну та у сфері діяльності Мінфіну. Окрім того, він має забрати повноваження щодо розслідування економічних злочинів частково в Нацполіції, СБУ й працювати під контролем уряду та суспільства. Лише тоді варто чекати результату», – резюмував Микола Хавронюк.

За даними «Слова і Діла», взимку цього року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що планує створити Службу фінансових розслідувань.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...