Однією з популярних націоналістичних партій певний час була «Свобода». Попри те, що вона не відповідала структурно поняттю партії, вона мала патріотичну ідеологію.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів Дмитро Купира, оцінюючи політичні перспективи націоналістичних партій.
«Свобода» мала на що опертися, що дало певний електоральний відклик. Однак був ще один пункт, якого від них чекали, – радикальність. Від них чекали, що буде застосування сили, там де не працювало право. Особливо це було помітно в часи Майдану. «Свобода» не стала такою організацією. З’явилося певне вікно», – зазначив Купира.
Цей пробіл намагалися зайняти дрібні організації, які не налічували навіть сотні людей, акцентував він.
У певний момент вони почали називати себе «Правим сектором», уточнив експерт.
«Ті, хто ідейно їх підтримував, навіть зараз, імовірно, не розуміють до кінця їхніх політичних ідей. Але перед собою вони якраз бачили тих людей, що готові застосовувати силу там, де не діє закон», – додав Купира.
Склянка наполовину повна/порожня. Скільки обіцянок президента залишаються невиконаними за рік до виборів?Скільки обіцянок ще має виконати президент за рік до виборів та чи вдалося Порошенку зробити так, щоб українці почали жити по-новому.
У зв’язку з цим, якщо, звичайно, винести за дужки медійну підтримку, зв’язки з олігархатом та питання фінансування, «Свобода» так і не пройшла до парламенту на той момент.
«Сьогодні ж націоналістичні політичні організації втратили позиції, адже ідею націоналізму в зв’язку з агресією РФ акумулювала кожна українська політична сила, крім «Опоблоку». Всі інші партії більшою чи меншою мірою акумулювали патріотичну ідею. Тому відпало питання необхідності окремої політичної партійної організації, яка спирається виключно на націоналістичну ідею», – пояснив політолог.
Крім того, в нас дещо змінилися фарби з чорної на білу в зв’язку з тим, що попри агресію РФ, багато росіян захищають Україну, звернув увагу аналітик.
«Є навіть ті, хто попри етнічне походження, пішов на фронт на боці України», – підкреслив він.
«Тому, попри агресію з боку РФ, є розуміння того, що не всі росіяни є ворогами України», – додав Купира.
Підсумовуючи, він наголосив, що через те, що націоналістичну й патріотичну ідеологію на тлі агресії РФ включили до своїх програм більшість партій, запит уже не такий, як раніше.
«Складова патріотичності включена у всіх, хто бореться сьогодні за прохід до парламенту. Не всі вони планують виконувати те, про що говорять, але для боротьби за голоси виборців це зроблено», – резюмував Дмитро Купира.
Нагадаємо, вранці 9 травня члени націоналістичної партії «Національний корпус» заблокували телеканал «Інтер» через його антиукраїнську редакційну політику.
Скільки обіцянок президента залишаються невиконаними за рік до виборів – за посиланням.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»