День перемоги в Україні зараз перебуває у схожому статусі зі святом 8 березня. Його ніхто не забороняв, він святкується, але щороку виникає дискусія про те, чи потрібен він узагалі. Скасують святкування 9 травня чи ні – насправді, не так важливо, адже залишаться ветерани та їхні проблеми. «Слово і Діло» сьогодні аналізувало, що їм обіцяють політики.
У 2015 році президент Петро Порошенко підписав указ про встановлення 8 травня в Україні Дня пам'яті і примирення. У зв'язку з цим деякі народні депутати взагалі пропонували скасувати святкування 9 травня. Однак віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко пообіцяв, що 9 травня ніхто не скасує: «Уряд не скасовуватиме 9 травня як День перемоги. Разом із тим уряд пропонує до 9 травня також певним чином шанувати 8 травня, як це роблять у всій Європі». Свою обіцянку чиновник виконав, свято ніхто не скасував.
При цьому Юрій Бойко пообіцяв, що «Опозиційний блок» зробить усе можливе, щоб не дозволити владі скасувати 9 травня. У разі чого не голосуватиме за скасування Дня Перемоги нардеп Олексій Гончаренко.
Михайло Папієв обіцяв, що «Опоблок» відновить дію закону «Про увічнення Перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 років», який втратив чинність через закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». Однак поки фракція нічого для цього не зробила.
Антона Геращенко хвилювало питання публічного використання в Україні георгіївської стрічки. «Я внесу до парламенту проект закону про заборону публічного використання георгіївської стрічки як символу російської агресії проти України, крім тих випадків, коли георгіївська стрічка використовувалася в символіці орденів ветеранів Другої світової війни, архівних, історичних документів», – заявив депутат у травні 2015 року. На початку червня він зареєстрував у Раді «Проект закону про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виробництва та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки», який був схвалений і вже діє.
Багато обіцянок політиків стосуються надання пільг та соціальних гарантій ветеранам та дітям війни. Наприкінці лютого відстоювати інтереси дітей війни обіцяв Сергій Каплін. За його словами, для цього він відкриє окремий офіс, де надаватиметься юридична допомога, для дітей війни друкуватиметься окрема газета, а волонтери захищатимуть їхні інтереси.
Удосконалити законодавство щодо ветеранів війни та дітей війни у своїй передвиборчій програмі обіцяв Євген Гєллєр. Поки нічого для цього депутат не зробив. Максим Курячий у своїй програмі обіцяв працювати заради повернення пільг дітям війни. У грудні 2014 року Верховна Рада голосувала за законопроект, який передбачає скорочення або створення виборчого права на отримання низки пільг дітям війни. Нардеп цей документ підтримав, а своїх ініціатив щодо повернення пільг і не реєстрував.
Віктор Остапчук у 2014 році заявив, що приділятиме особливу увагу вирішенню питань ветеранів війни. Щодо захисту ветеранів війни були ухвалені законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни» і «Про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та інших категорій осіб». Нардеп підтримав їх, а під час голосування за зміни до бюджету щодо підвищення прожиткового мінімуму в залі був відсутній.
Ще двоє нардепів у передвиборчій програмі обіцяли домогтись ухвалення програми матеріального забезпечення лікування дітей війни та ветеранів (Геннадій Чекіта), а також відстоювати надання реальних пільг дітям війни (Ірина Констанкевич). Однак поки нічого для виконання обіцянок не зробили.
Юрій Левченко та інші «свободівці», балотуючись до парламенту в 2014 році, обіцяли визнати воїнів ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України. Свою обіцянку вони виконали: в квітні 2015 року Рада ухвалила закон «Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України в ХХ столітті», згідно з яким боротьба за незалежність України в ХХ столітті велася з жовтня 1917 року до 24 серпня 1991-го. Борцями за незалежність були визнані численні військові, політичні та інші організації, включаючи ОУН-УПА, війська УНР і ЗУНР, Гельсінська спілка.
Нагадаємо, співробітники Служби безпеки України виявили та припинили спроби Росії здійснити провокації до 9 травня.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»