Якщо розглядати в історичному контексті, то вірмени ніколи не були народом, який готовий був довго терпіти якесь насильство, тим більше під виглядом своєрідної форми авторитаризму, яку демонструє новообрана влада.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Михайло Дяденко, оцінюючи протести у Вірменії, які тривають уже другий тиждень.
«Навряд чи варто розраховувати, що ситуація вирішиться найближчим часом на користь влади. Навіть якщо вдасться придушити акції протесту, то політична криза в Вірменії триватиме й у підсумку призведе до зміни правлячого режиму. У Вірменії далеко не така суспільна ситуація, як у РФ та середньоазійських республіках колишнього Радянського Союзу», – констатував Дяденко.
За менталітетом Вірменія ближча до Європи й духу свободи, ніж інші колишні республіки Радянського Союзу, акцентував він.
Так, у протестах в Єревані намагаються знайти паралелі з Майданом, але Майдан – це унікальна подія не лише на пострадянському просторі, а й у масштабах світу, додав експерт.
У Вірменії понад тиждень тривають протести: що пишуть у соцмережахПротести у Вірменії тривають уже 10-й день. Що про це думають у соцмережах – в огляді Слова і Діла.
«Якщо згадати перший Майдан, то мирна акція протесту, яка тривала дуже довго, перетворилася на Майдан усієї країни. Велика частина всієї країни, за винятком сходу, також підтримували Майдан. Це було унікальне явище у світовій історії. Те ж саме стосується Євромайдану», – зазначив політолог.
Однак, на його думку, не варто порівнювати український Майдан із протестами в Єревані.
«Український Майдан – це явище іншого характеру. Питання стояло не стільки в політиках, у підтримці політиків. Це був рух знизу. Якби не бажання людей, то Майдан би не відбувся. Політичні сили були не в змозі його ані організували, ані підтримувати. Це була ініціатива людей», – пояснив він.
Експерт уточнив, що у Вірменії ситуація інакша, це ближче до політичного протистояння.
«Ключову роль відіграють саме політичні сили», – підкреслив він.
«Складно спрогнозувати, але шанси на зміну влади у Вірменії досить високі», – резюмував Михайло Дяденко.
Нагадаємо, 13 квітня у Вірменії почалися протести через призначення Сержа Саргсяна прем'єром. 17 квітня лідер опозиції оголосив про початок «оксамитової революції», а 22 квітня поліція спробувала розігнати протестувальників, більш ніж 200 осіб були затримані.
За останніми даними, Саргсян вирішив піти у відставку.
Що в соціальних мережах думають про протести – в нашому огляді.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»