«Дороге» українське вугілля: що потрібно знати про ціноутворення?

Андрій Герусексперт в енергетичній сфері

За даними ДП «Держзовнішінформ», 80% антрациту імпортується з Росіі. Однак у цій ситуації антрацит складає менш ніж 20% українських потреб в енергетичному вугіллі. Решта більш ніж 80% – це вугілля марки Г, що видобувається в Україні.

Про це на своїй сторінці в Facebook розповів експерт з енергетичних питань Андрій Герус, передає «Слово і Діло».

«Звичайно, оскільки антрацит імпортується, то саме до нього мав би застосовуватись імпортний паритет – це об’єктивно й справедливо. Але який імпортний паритет? Менш ніж 20% від усього антрациту імпортувалося з ПАР. Вугілля в ПАР дешевше, аніж у Роттердамі, але транспортування з ПАР трохи дорожче. Тому формула «Роттердам плюс» дає практично той самий результат, що й ПАР», – зазначив енергетик.

«Але чому ж за формулою «ПАР плюс» чи «Роттердам плюс» нам у тарифи зараховується вугілля з Росії? Хіба це не очевидна афера, якщо це вугілля на морські судна взагалі не потрапляє, а напряму з Ростовської області йде на Луганську ТЕС у місті Щастя?», – підкреслив він.

За його словами, імпортний паритет має бути за ціною та вартістю транспортування, тобто з найближчої імпортної точки, звідки товар реально імпортується.

Крім того, є ще питання щодо того, що 99% імпорту було через посередників, іншими словами, через прокладки, звернув увагу Герус.

«Виявляється, найбільший імпорт антрациту, зокрема з Росії, йшов через Швейцарію. Звичайно, фізично вугілля не йшло через Швейцарію. Це просто наш не монополіст, вставляв у поставку вугілля свою швейцарську прокладку DTEK Trading SA, що зареєстрована в Женеві за адресою Place de Chevelu, 6, і залишав на ній маржу 300-600 гривень за тонну. А в Україну вже потрапляло «дороге» вугілля, яким козиряли в прес-релізах», – пояснив він.

Таким чином, гроші виводилися з України, додав експерт.

«Тому на вугільну галузь і далі немає коштів, українські шахтарі мають низькі зарплати, державний бюджет недоотримував відповідний податок на прибуток, тобто відповідна зарплата у вчителів та лікарів. А у споживачів високі тарифи, щоб покрити це «дороге» вугілля, гроші від якого осідали в Швейцарії. Але зате не монополіст за наші тарифні гроші підтримав швейцарський бюджет, швейцарських пенсіонерів, вчителів, культуру, освіту, науку, поліцію», – резюмував Андрій Герус.

Відзначимо, міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик заявив, що планує у 2018 році зменшити використання антрациту до 3 мільйонів тонн.

Схожу обіцянку «Слово і Діло» зафіксувало також у прем’єра Володимира Гройсмана. У планах очільника уряду до 2019 року зменшити споживання антрацитового вугілля на більш ніж 5 мільйонів тонн.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...