Громадянське суспільство vs. політики: в чому основний страх влади?

Читать на русском
Володимир Воляполітичний експерт

Заборона носіння зброї, справа Савченко-Рубана, всі останні події – це ознака певного остраху влади перед радикалізацією суспільних настроїв.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Володимир Воля, оцінюючи радикальні настрої в суспільстві на тлі останніх подій.

«Річ у тім, що ніхто не замислюється, що Савченко не взялася нізвідки. Це певною мірою також уособлення настроїв у суспільстві. Те, що влада діє методами заборон, є ознакою побоювання, що може трапитися щось непрогнозоване. Тому й посилили заходи безпеки, що, звичайно, правильно, але в нашому випадку простежуються зовсім інші мотиви», – зазначив експерт.

Крім того, відкритим залишається питання, чому саме зараз влада зважилася на посилення заходів безпеки, додав він.

За його словами, в кожному разі, те, що відбувається останнім часом, свідчить про декілька моментів.

Історія протестного руху України: від Революції на граніті до «кредитного майдану»Історія протестного руху України надзвичайно багата. Варто відзначити, що, на відміну від інших пострадянських країн, протести в Україні є дієвим інструментом впливу на владу.

«По-перше, влада триматиметься за повноваження до кінця й будь-якими способами. По-друге, влада боїться радикалізації. По-третє, те, як діяли щодо акцій протестів, нагадує те, як раніше поводилися з протестувальниками. Просто зараз це не лише жорсткий підхід, як за Януковича, а ще й хитрий», – пояснив політолог.

На його переконання, все це свідчить про те, що влада боїться радикалізації суспільних настроїв.

«Невпевненість влади якраз і проявляється в тому, що раптово з’явилася справа Савченко. Саме зараз. Правда це чи ні, з’ясують правоохоронні органи. Навіть якщо так, суть у тому, що влада нікуди не подінеться від суспільства, яке породило ту ж Надію Савченко й подібних їй – Парасюка та інших», – резюмував Володимир Воля.

Згідно з даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг», 60% українців хочуть кардинальних змін, проте кожен шостий виступає за те, щоб усе лишилося як є.

Найвідоміші страйки в історії незалежної України – на інфографіці «Слова і Діла».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: