Відповідальні за обіцянки: криза депутатського корупусу та політичні торги

Читать на русском
Петро Охотінполіттехнолог

Одна з відмінних рис української політики – обіцянки слуг народу, а точніше їх кількість. Щоб виглядати найкращими перед своїм виборцем, політики часто обіцяють «вирішити все» та «покарати всіх». Однак обіцяти повітряні замки виявляється для політиків куди простіше, ніж зробити щось. Так, наприклад, у РПЛ часто критикують Уляну Супрун, а в «Опоблоці» незадоволені керівництвом НБУ, однак Супрун так і залишається у статусі в. о., а звільнення Гонтаревої вже затягнулоя майже на рік. Ба більше, дев'ять парламентарів VIII скликання не надіслали взагалі жодного депутатського запиту за всю каденцію.

Чому деякі нардепи за всю каденцію так і не спромоглися надіслати жодного запиту та чи варто встановити певні квоти для парламентарів?

Депутатська криза

Політолог Петро Охотін зазначив, що закон не зобов'язує депутатів надавати якусь певну кількість запитів.

Дев'ять нардепів VIII скликання не надіслали жодного запитуТроє нардепів з Опоблоку, троє позафракційних і троє з БПП, Відродження та Радикальної партії не відправили жодного запиту.

«Дехто з депутатів або окрема група дійсно можуть потужно працювати. Багато хто робить депутатські звіти, потім, звичайно, вихваляючись тим, як багато вони зробили. Очевидно, ті, хто не робить звернень, запитів і дуже часто є прогульниками, скоріш за все, просто належать до тої категорії, хто прийшов у політику просто захищати свій бізнес. Можливо, просто помилилися дверима, обравшись до парламенту», – додав він.

На його думку, це ситуація, де просте запровадження квоти, тобто певної кількості, не вирішить проблему.

«Радше навпаки. Вийде так, що технічні працівники апарату депутатів робитимуть певну потрібну кількість. Щоб не повторилася ситуація, коли штампували певну кількість продукції, адже були норми, але більша її частина була бракованою», – підкреслив політолог.

Краще взагалі, щоб не було жодних запитів і звернень, аніж вони робитимуться абияк та задля кількості, уточнив експерт.

Колективна відповідальність

За його словами, це питання також і до виборців.

«Чому виборці голосують за тих депутатів, які з’являються на окрузі лише перед виборами та не відстоюють їхніх інтересів постійно?», – наголосив він.

Це питання полягає в тому, що значно впав рівень життя, звичайну депутатську роботу люди не бачать як певний бонус, привілей для себе. В депутаті хочуть бачити якогось барина, певного поміщика, який може дати подарунок до свят, вирішити якісь проблему, а під вибори – ще й дати грошей за правильний голос.

Критика, як елемент торгу

«Виступи з трибун часто є певною валютою, за допомогою якої депутати збільшують свою капіталізацію. Тобто що яскравіше, що більше вони виступають, обіцяють, то більше коштуватиме те, щоб із ними домовлялися не лише на законних підставах», – пояснив Охотін.

На його переконання, це лише спосіб набити ціну в політичних торгах.

«Саме з цим, напевно, пов’язана критика Супрун. Вона проводить реформи в галузі охорони здоров'я. Результати її є незрозумілими для багатьох. Так само й Гонтарева є зручною мішенню, як і будь-який інший голова НБУ. Адже саме на регулятора вішають питання валютного курсу, спекуляцій. Запит, який вимагає судового розгляду, передбачає, що судову гілку влади змусять порушити кримінальні провадження, а таким чином порушиться система домовленостей», – акцентував він.

«Насправді ж, у нас дуже часто депутати бояться ставити крапку в кінці речення, щоб залишити процес в інформаційному середовищі й не перевести його в юридичну площину», – резюмував Петро Охотін.

Хто з нардепів не надіслав жодного запиту – в нашому огляді.

Як нардепи виконують свої обіцянки щодо депутатських запитів та звернень – за посиланням.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...