Хто з нардепів обіцяв скаржитися до Конституційного суду

Слово і Діло розбиралося, хто з народних депутатів і фракцій обіцяв звернутися зі скаргою до Конституційного суду.
Конституційний суд

Апелювати до Конституції України з трибуни Верховної Ради для народних депутатів справа звична. «Неконституційне рішення» або «неконституційна реформа» – це ми можемо почути часто. Сьогодні «Слово і Діло» розбиралося, хто з депутатів і фракцій готовий був довести на ділі свої слова й поскаржитися до Конституційного суду.

Найактивніше до Конституційного суду звертаються представники «Опозиційного блоку». Це логічно, враховуючи, що фракція в парламенті голосує проти більшості ухвалених реформ. У 2016 році Наталія Королевська заявила, що «Опоблок» оскаржить урядовий законопроект про збільшення мінімальної зарплати в КСУ, якщо парламент його ухвалить. Хоча рішення було схвалене, за рік нардепи не скерували жодного подання про неконституційність цього закону.

У травні 2017 року президент України Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБО про застосування санкцій проти низки російських IT-компаній. Уже 23 травня «Опозиційний блок» подав до КСУ подання, яке оскаржує указ президента.

Минулого року «Опоблок» скерував до Конституційного суду ще два подання. У жовтні Верховна Рада ухвалила пенсійну реформу, за яку фракція не голосувала. Як і обіцяв нардеп Михайло Папієв, 10 листопада представники «Опозиційного блоку» внесли на розгляд суду подання щодо відповідності Конституції України окремих положень пенсійної реформи.

«Опозиційний блок» виступив також проти нового закону про освіту. «Я вважаю цей закон антиукраїнським і таким, який ще більше розколює суспільство. Замість того, щоб ухвалювати закони, які об'єднуватимуть суспільство, ухвалюються закони, які цей розкол лише посилюють», – заявив Вадим Новинський і обіцяв, що якщо президент підпише документ, то буде поданий позов до КСУ.

Порошенко підписав закон 26 вересня, а вже 6 жовтня фракція зареєструвала конституційне подання про його скасування.

Поки «Опоблок» лише збирає підписи, щоб звернутися до Конституційного суду з приводу держбюджету на 2018 рік, як заявила Королевська. Хоча бюджет був ухвалений ще 7 грудня.

Зовсім нещодавно виконав свою обіцянку Олександр Вілкул: «Опозиційний блок» вніс подання до КСУ щодо конституційності нової медичної реформи. «Ми починаємо цю сесію парламенту, ми починаємо цей парламентський рік із відправлення до Конституційного суду подання про скасування геноцидної медичної реформи», – заявляв депутат.

Ще в 2015 році кілька разів звернутися до Конституційного суду збиралася Радикальна партія. В березні 2015 року Олег Купрієнко обіцяв, що «радикали» оскаржать закони про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Однак до суду справа не дійшла. Провалив свою обіцянку й Ігор Мосійчук. За його словами, «ляшківці» мали ініціювати звернення щодо неконституційності територіальної реформи.

Минулого року також не дійшла до Конституційного суду Надія Савченко. Нардеп хотіла звернутися за роз'ясненням щодо конституційності скасування «закону Савченко». До суду Савченко не звернулася, сказавши, що він «заблокований».

А Альону Шкрум минулого року не влаштувала процедура ухвалення та підписання закону «Про Конституційний суд України». За словами нардепа, новий законопроект призведе до того, що Конституційний суд діятиме в інтересах Адміністрації президента: «Я точно не готова більше терпіти ані секунди, й у суді оскаржуватиму неконституційну процедуру ухвалення та підписання цього закону». Однак пізніше Шкрум заявила, що подавати таку заяву не планує.

Нагадаємо, 21 грудня 2017 року Конституційний суд України скасував заборону призначати керівниками вищих навчальних закладів тих, хто голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...