Чи допомогла заборона російських книг видавничій справі в Україні

Після набуття чинності законом, що забороняє поширення в Україні іноземних книг антиукраїнського змісту, Державний комітет телебачення і радіомовлення вніс до списку книг нон ґрата 28 найменувань російських видань і ще 136 книг визнав «неблагонадійними». Аналітики «Слова і Діла» вирішили розібратись, які російські книги й чому потрапили під заборону, а також чи зросли наклади українських видань за останні 7 років.

Нагадаємо, закон про обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту набув чинності 1 січня 2017 року, й відтоді з країни-агресора безперешкодно можна ввозити лише книги з ручної поклажі, не більш ніж 10 примірників у одні руки.

Оцінювати, яку продукцію слід віднести до забороненої, довірили «експертній раді центрального органу виконавчої влади». До неї увійшли представники влади, громадськості, галузевих асоціацій, діячі культури, науки і освіти, а також психологи та медіа-експерти.

Від Акуніна до дитячих казок: кому потрібна та до чого веде заборона російських книгВ Україну заборонили ввозити 25 книг з РФ, у тому числі два томи Бориса Акуніна. Чи доцільні такі заборони, розбирались експерти.

Чи вдалося експертам уникнути суб'єктивності, відбраковуючи російські книги, мають розсудити читачі, але до останнього оновленого списку заборонених книг, затвердженого 10 січня 2018 року, потрапили дві видані в РФ книги із серії «Історія Російської держави» Бориса Акуніна, «Моя Матильда. Любовні листи та щоденники Миколи Другого» Бориса Соколова, «Дочка Леніна – погляд на історію» Едварда Радзинського, «Сталінград» Ентоні Бівора, «Православ'я. Чесна розмова» протоієрея Всеволода Чапліна та інші, включаючи російські казки «Ілля Муромець і Соловей-розбійник: казки про російських богатирів» і ще кілька найменувань дитячої літератури, в тому числі підручники.

У Держкомтелерадіо дали роз'яснення щодо окремих видань, чому вони потрапили під заборону. Так, члени експертної ради вважають, що в книзі «По ту сторону вдохновения» Юрій Поляков виправдовує російську агресію, стверджує, що «Крим завжди був російським … був референдум – Крим хоче до Росії». Видання про самогон та наливки рясніє ілюстраціями радянської символіки, майже кожну його сторінку «прикрашає» георгіївська стрічка.

«Видання «Патріот» – приклад пропагандистської прози. З літературознавчої точки зору, це солдафонська графоманія. При цьому в ній використана технологія пропаганди – вербування, агітація воювати на Донбасі», – стверджує член експертної ради Віталій Довгич.

В'ячеслав КириленкоВіце-прем'єр-міністр України
Кириленко обіцяє запровадити заборону на книжкову пропаганду РФСказано 23 червня 2016 р.Статус обіцянки: Виконано

Загалом станом на 5 лютого 2018 року Держкомтелерадіо надало дозвіл на ввезення понад 10 тисяч найменувань видавничої продукції з держави-агресора, а також із тимчасово окупованих територій. Водночас надано 257 відмов у видачі дозволів, з них 28 – на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо.

«Після запровадження дозвільної системи лише 7700 назв російських книг отримали дозволи на ввезення в Україну, тоді як у 2016 році було ввезено близько 50 тисяч. У грошовому еквіваленті вартість ввезених російських книг навряд чи перевищуватиме півтора мільйона доларів, хоча до початку вторгнення Росії в Україну літератури ввозилося більш ніж на 30 мільйонів доларів на рік. Потік пропагандистського непотребу потрібно було зупинити», – заявив віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.

На його думку, завдяки запроваджним обмеженням відкрилися нові можливості для українських видавців.

«Зараз в Україні є величезний запит на український переклад з європейських мов. Видавці друкують літературу в Україні українською мовою, створюють робочі місця, платять податки», – підкреслив віце-прем'єр.

Якщо подивитися, яка кількість книг видавалася в нас українською та російською мовами з 2010 до 2018 року, то виявиться, що друкований бум припадав на 2012-2013 роки, коли на рік виходило понад 26 тисяч друкованих видань, загальним накладом понад 60 тисяч примірників. А до 2017 року ці показники різко впали й зрівнялися з кількістю книг, надрукованих у 2010 році. Очевидна криза друкарської справи в Україні простежується в 2015 році, коли наклади впали до 36 тисяч примірників. А в 2016 році в українських книговидавців справи йшли трохи краще, ніж наступного року.

Які книги заборонили ввозити в Україну з РФВ Україну з Росії заборонили ввозити Сталінград Ентоні Бівора та дві книги із серії Історія Російської держави Бориса Акуніна.

Цікаво, що протягом останніх 7 років кількість видань українською мовою завжди перевищувала російськомовні. Якщо в 2010 році в світ вийшли 14 852 книги українською мовою й 5 554 – російською, то в 2017 році – 15789 книг україномовних проти 3886 російськомовних.

Чи зможуть українські видавництва вижити й видавати якісний продукт, покаже час. Охочі почитати Акуніна або Соколова завжди зможуть обійти будь-які заборони. Поки в Україні ще є можливість знайти будь-яких авторів у інтернеті. Хоча варто поспішити, поки експертна рада Держкомтелерадіо не перейняла досвід російського комітету з моралі, що забороняє британські комедії про Сталіна. Хтозна, може, за рік і в нас вирішать запровадити цензуру в інтернеті?

А поки у Верховній Раді чекає своєї черги законопроект, який передбачає маркування книг, випущених у Росії й легально ввезених в Україну. Книги без марок розцінюватимуться як контрафактні чи контрабандні, а їх розповсюджувачі нестимуть кримінальну відповідальність.

«Мета проектів – узяти під контроль переміщення книг, вироблених у державі-агресорі. Сьогодні вони завозяться до нас здебільшого контрабандою. Або ж виробляються тут – із російськими вихідними даними – піратським способом. Після чого ми отримуємо претензії міжнародних органів, що в нас процвітає піратство. В зв'язку з чим пропонується нова стандартизація. Будуть запроваджені певні марки, якими під час перетину кордону маркуватимуть видавничу продукцію», – розповів автор законопроекту Борислав Береза.

За словами депутата, нові правила поширюватимуться на продукцію, вироблену в РФ, незалежно від того, через яку країну або територію вона потрапляє в Україну. Щодо ввезення книг для особистого користування, то вони, як зазначив нардеп, не потребують маркування.

«Якщо ви купили собі п'ять-сім книг, але не для продажу, ви можете їх спокійно перевезти через кордон», – уточнив Береза.

Детальніше – на інфографіці.

Раніше «Слово і Діло» повідомляло про те, що з початку 2017 року в Україні діє заборона на ввезення книг антиукраїнського змісту. Також ми писали про те, що Порошенко назвав переможців премії «Українська книжка року».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...