Цього року до бюджету записали 22 мільярди надходжень від приватизації. Ризики того, що буде недобір, великі, а значить, ще більшим буде дефіцит бюджету.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, оцінюючи ухвалення законопроекту про приватизацію.
Продажі в стислі терміни
«Що довше ми гальмуємо з приватизацією, то більше відмовляємося від інституту приватного власника. А це і нові робочі місця, і вищі зарплати. На жаль, ухвалення закону ще ні про що не говорить. У попередні роки узвалювалися різні документи, але далі слів ніхто не пішов. Це стосувалося різних сфер», – зазначив Юрчишин.
На його думку, скорочення термінів підготовки до продажу з 9-12 місяців до 4-5 – вельми позитивне рішення, адже рідко тривалі терміни чимось допомагали.
«Радше навпаки – це додаткові можливості гальмування. Крім того, якщо є підприємство, яке представляє хоч якийсь інтерес, то і інвестори, і держава прекрасно знають і передбачають його вартість», – підкреслив економіст.
Він нагадав, що в деяких країнах практикувався продаж за долар або за одну німецьку марку.
«Тобто ті підприємства, які не можуть продати швидко, фактично мають бути продані за найменшу ціну. Так, є всілякі зловживання, але зловживання на цій основі набагато менші за ті ризики, що пов'язані з подальшим гальмуванням процесу. Наступного року й уже в другій половині цього року складно буде проводити ринкові перетворення. Тому краще почати проводити процес швидше, не особливо турбуючись, за скільки підприємство буде продане. Важливо, щоб підприємства запрацювали», – продовжив фахівець.
Обмеження для агресора
Щодо участі росіян у приватизації, то це предмет не законопроекту, а інструментарію, уточнив він.
«Оскільки питання прозорості власності перебувають під контролем НАБУ, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, міністерств, то не складе великих труднощів визначити кінцевого бенефіціара. Достатньо одного положення про те, що представники країни-агресора не можуть брати участь у приватизації», - додав Юрчишин.
За його словами, навряд чи буде багато охочих.
«Банки, які менш схильні до різних механізмів, ідуть з українського ринку. Тому малоймовірно, що тут будуть прецеденти, крім окремих підприємств. Перш за все може йтися про енергетичний сектор, але й там коло учасників та агентів обмежене», – пояснив експерт.
Проблемна приватизація
На його переконання, те, що приватизація проходить досить складно, багато в чому є наслідком гальмування з боку держави.
«Крім того, низці держпідприємств набагато вигідніше сидіти на великих дотаціях, керівництву – отримувати хороші зарплати, які покриваються з бюджету. Частині підприємств вигідно перебувати в тіні, офіційно бути збитковими й покривати свої збитки за рахунок бюджету, не відповідаючи за ефективність роботи», – наголосив Юрчишин.
На його думку, тут цілий комплекс причин, але важливими є роль і місце держави в цьому процесі.
«Потрібно, щоб усе пройшло відкрито, з допуском інвесторів, мінімальними інвестиційними умовами. Це потрібно, щоб продемонструвати, що політика держави всерйоз і надовго. На жаль, у нас влада часто малює великі перспективи, а коли потрібно робити практичні кроки, починаються проблеми», – додав експерт.
Хороший чесний конкурс зараз міг би стати непоганим стимулом, припустив він.
«Якщо ми ще три місяці будемо міркувати, то краще взагалі нічого не починати. З осені вже політичні й популістські течії домінуватимуть над економічними», – резюмував Василь Юрчишин.
За даними «Слова і Діла», ще минулого року віце-прем'єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів запевнив, що до кінця року буде ухвалений закон про приватизацію, проект якого запропонував уряд. Однак обіцянка отримала статус «не виконана».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»