Законопроект про реінтеграцію: з чого все починалося й до чого прийшли

Олег Саакянполітолог

Закон зовсім не про деокупацію або реінтеграцію, а про забезпечення суверенітету. У цьому вже прихована низка відповідей і низка проблем.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог, голова Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян, оцінюючи законопроект про реінтеграцію Донбасу.

Перші законодавчі ініціативи

«Спочатку документ не містив реінтеграції, але з огляду на бажання отримати політичні та електоральні дивіденди, АП і топ-політики почали подавати його як законопроект про реінтеграцію або деокупацію. Це був маленький законопроект, спрямований на оптимізацію військово-адміністративного управління, посилення спроможності впливу президента на прифронтових територіях, перепідпорядкування Нацгвардії ЗСУ та створення оперативного штабу управління. Але навіть визнання РФ агресором, а територій –окупованими вносилося виключно до преамбули законопроекту й не мало б жодних наслідків», – зазначив Саакян.

Однак, уточнив він, з огляду на політичну кон'юнктуру та інші фактори, проект став законом про реінтеграцію, чим фактично легітимізували процес обговорення в парламенті всього спектра питань, які накопичилися більш ніж за три роки.

«У суспільства був запит на внесення зрозумілості до російсько-української війни, був запит на те, щоб речі назвали своїми іменами, на визначення статусу й регламентування жителів, які перебувають на окупованих територіях, які є колаборантами в органах управління. Все це нардепи й політсили вирішили вписати до одного закону», – додав експерт.

Закон про реінтеграцію Донбасу на сьогодні перетворився на якийсь мікс – від вкрай неприйнятного до необхідного.

Донбас: крок вперед і два назад

«Важливо те, що РФ визнали агресором, є визнання статусу, ми відходимо від гібридних назв для цілком зрозумілих і прямих явищ. Також важливим є визнання окупованих територій», – підкреслив Саакян.

За його словами, вкрай важлива легалізація в повному обсязі дій ЗСУ з відсічі агресії РФ на Донбасі.

Реінтеграція Донбасу: що передбачає законопроектБезпрецедентні повноваження силовиків і відповідальність держави-агресора - норми законопроекту про реінтеграцію Донбасу

Однак є багато негативних моментів, зокрема розширені повноваження президента в обхід Конституції, наголосив він.

«Це само собою кидає тінь на весь законопроект. По-друге, посилені його повноваження на Національну гвардію, ЗСУ, що створює дисбаланс у політсистемі, яка й так хитка та надмірно концентрована під АП», – продовжив експерт.

На його преконання, також створюється цілий список ризиків, пов'язаних із правами людини.

«У законопроекті частково продубльований закон про оборону, але при цьому не запроваджені запобіжники, що якраз є в законі про оборону при запровадженні воєнного режиму. Тут є цілий спектр того, до чого можуть виникнути питання у правозахисних організацій, що може стати причинами для систематичного порушення прав людини», – пояснив політолог.

Закон у дії

На його думку, в стратегічному плані документ важливий, оскільки дає можливість внапрацювання послідовної політики щодо реінтеграції та деокупації.

З дипломатичної точки зору, законопроект ставить хрест на російській інтерпретації «Мінська». Спочатку потрібна демілітаризація, деокупація, реінтеграція, а вже потім – інтеграція. Це те, що потрібно від влади, – хоча б стратегія й бачення.

«Якщо слідувати цьому, законопроект буде робочим», – припустив він.

«Але за тієї нереформованої системи, яка є в Україні, будь-який найкращий законопроект можна перекрутити на 180 градусів на будь-якому з етапів його імплементації. Тому ризики великі. Але законопроект і не може нас убезпечити від того, як він реалізовуватиметься», – резюмував Олег Саакян.

Детальніше про те, що передбачає законопроект, дивіться на нашій інфографіці.

Також аналітики «Слова і Діла» з'ясували, чиї голоси стали вирішальними під час голосування.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...