Оборона України: чим будуть озброювати армію в 2018 році

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

РНБО затвердила основні показники державного оборонного замовлення, збільшивши обсяги на 21,3 мільярда гривень. Фактично, це на 37% більше, ніж минулого року. Аргументація РНБО така, що український ОПК вже здатний виконувати «складні й масштабні завдання».

Про це в ексклюзивному матеріалі «Броня і ракети. Що отримає армія в 2018 році» для «Слова і Діла» розповів журналіст, військовий експерт Денис Попович.

«У розпорядженні буде 21,3 мільярда гривень, на які вже багато планів. Зокрема, на ці гроші планується поставити до військ сучасну ракетну та бронетанкову техніку, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони, безпілотні та антиснайперські комплекси», – зазначив Попович.

Він додав, що з огляду на оприлюднені дані, можна припустити, які саме зразки озброєння отримає українська армія.

Експерт нагадав, що в АП пріоритетними назвали забезпечення ЗСУ протитанковими ракетними комплексами та оснащення військ сучасними засобами радіоелектронної боротьби.

Скоріш за все, в 2018 році армія посилиться новим ракетним комплексом «Вільха», випробування якого добігають кінця.

Він уточнив, що цей ракетний комплекс виконаний на базі старої радянської реактивної системи залпового вогню «Смерч», але стріляє сучасною ракетою української розробки.

«Виріб має вирішити проблему старіння оперативно-тактичного комплексу (ОТРК) «Точка-У», прийнятого на озброєння в армії СРСР ще в 1975 році. Але саме «Точка-У» сьогодні є єдиним ОТРК «далекої руки» в українській армії, здатним вражати цілі на дальності 120-130 кілометрів», – констатував фахівець.

Крім того, експерт нагадав, що нещодавно пройшли випробування вдосконаленого зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) С-125 «Печора», який був на озброєнні ще в 1961 році.

На його думку, українські фахівці змогли дати йому друге життя.

«Зокрема, вдалося збільшити дальність і висоту ураження цілей зенітними ракетами. Якщо в перших варіантах С-125 вона становила від 12 до 22 кілометрів і від 10 до 20 кілометрів відповідно, то після української модернізації «Печора» почала влучати в цілі на відстані до 40 кілометрів і на висоті до 25 кілометрів. Фактично, після цих поліпшень з комплексу малої дальності дії ЗРК С-125 за своїми характеристиками наблизився до комплексів середньої дальності», – пояснив Попович.

Посилаючись на директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, журналіст повідомив, що Міноборони уклало контракт на поставку 10 бронеавтомобілів «Дозор-Б». У 2016 році навколо «Дозорів» стався скандал у зв'язку з тим, що в броні виявили тріщини.

Олександр ТурчиновСекретар Ради національної безпеки і оборони України
Турчинов запевняє, що військові на фронті будуть забезпечені боєприпасами українського виробництваСказано 7 листопада 2017 р.Статус обіцянки: Архів

«Дефект був виявлений уже після проходження державних випробувань, під час перевірки готовності основної партії бронемашин перед передачею їх у розпорядження ЗСУ. Згодом експериментальна партія «Дозорів» усе ж була передана до військ для проходження випробувань в особливо складних умовах. Відтоді броньовики рік експлуатувалися військовими й отримали позитивні оцінки», – підкреслив експерт.

Журналіст також звернув увагу, що в РНБО очікують отримати до кінця 2018 року щонайменше 10 новітніх танків «Оплот». Однак, на його переконання, десяти танків і десяти бронемашин недостатньо для переозброєння всієї української армії. З іншого боку, той факт, що це переозброєння вже почалося й під нього виділяються гроші, вже є позитивним, наголосив фахівець.

«Звичайно, досвід попередніх років показує, що в Україні мало ухвалити держоборонзамовлення й виділити під нього гроші. Його потрібно виконати, незважаючи на бюрократію», – акцентував Попович.

Посилаючись на члена комітету ВР із питань нацбезпеки і оборони Дмитра Тимчука, журналіст навів приклад, що в 2016 році ВР заклала до оборонного бюджету кошти, які ще потрібно було конфіскувати в «сім'ї Януковича», й на них армія мала закуповувати й модернізувати зброю. Однак у 2016 році ВР так і не ухвалила відповідний закон, через що ДОЗ було практично зірване.

«Минулого року він також не був виконаний, тому залишається сподіватися, що цьогоріч помилок попередніх років вдасться уникнути», – резюмував Денис Попович.

Докладніше читайте в матеріалі «Броня і ракети. Що отримає армія в 2018 році».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...