Блокада Лаври: як церква стає частиною політики та чого чекати далі

Читать на русском
Андрій Дудаполітолог

У цій ситуації та в деяких інших, на жаль, священики УПЦ МП провокують такі нездорові скандальні історії, які не можуть толерувати в нормальному суспільстві, а такому, що воює, тим більше.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Андрій Дуда, оцінюючи блокаду націоналістів під Києво-Печерською лаврою, які протестували проти ФСБ та відмови священиків відспівувати загиблих українських військових і цивільних осіб, хрещених не в церквах УПЦ МП.

«Найбільші провокації, які на сьогодні могли бути в частині провокування громадянського конфлікту, релігійного конфлікту, на жаль, на совісті самої церкви Московського патріархату. Потрібно бути відвертими, УПЦ МП досі не є українською за змістом церквою, вона не переживає за українських воїнів, за те, щоб справедливість була відновлена. Така поведінка церкви в сучасному наелектризованому суспільстві є дуже болючою», – констатував Дуда.

Відмова відспівувати дитину: політичне православ'я проти Закону БожогоПоки блогери та радикальні активісти закликають заборонити філію російської православної церкви в Україні, її священики й богослови засуджують колегу, пропонуючи при цьому варіант подолання розколу в українському православ'ї.

Наразі це питання не релігійного, а російсько-українського конфлікту, підкреслив він.

«Неозброєним оком видно, що УПЦ МП виступає на боці РФ. Єдиний позитивний момент, який був, це те, що УПЦ МП хоча би до процесу звільнення військовополонених була залучена. Однак звільнення військовополонених – не суто український акт. Це людський акт і щодо українців, і щодо сепаратистів. До того ж пропорція така, а саме 1 до 4, що не дозволяє назвати це суто проукраїнською акцією», – зазначив політолог.

«Якраз у проукраїнських акціях, у настроях, які би показували ідентичність церкви, те, що вона вболіває за українських громадян, таких фактів ми не бачили», – додав експерт.

Відповідно, не варто шукати замовників таких блокад, тому що якщо УПЦ МП продовжуватиме таку політику, то в подальшому буде саме реакція людей, уточнив політолог.

У нас найбільше вірян, згідно з опитуваннями, Київського патріархату, а інфраструктури та церков значно більше – Московського. Це та розбіжність, яка потенційно може мати наслідки в частині зміни церковного малюнку України.

На його переконання, релігію втягують у політику, але церква має більше дистанціюватися від політики.

«Російська церква суттєво включена в проросійський політичний спектр, але принаймні в Україні, в умовах війни, потрібно зробити все, щоб хоча б не натискати на такі больові точки суспільства», – пояснив Дуда.

На жаль, вони постійно актуалізуються з боку саме церковної сторони, підкреслив він.

«Зважаючи на те, що минулого року УПЦ Київського патріархату зробила кілька кроків до встановлення діалогу з російською церквою, у цій ситуації абсолютно неадекватною виглядає позиція на розпалювання подальшої релігійної ворожнечі», – резюмував Андрій Дуда.

Які релігійні організації та об’єднання діють у нашій країні і яку підтримку вони мають – у нашій інфографіці.

Раніше «Слово і Діло» писало, куди може привести релігія в питаннях національної безпеки.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: