«Злив» обшуків помічницею судді: деталі розслідування

Олег Новіковжурналіст, Слово і Діло

В Україні часто трапляються випадки, коли правоохоронці проводять обшуки або збираються когось затримати, а людина чи підприємство вже готові до цього, бо знали завчасно. З новоствореними антикорупційними органами таке теж трапляється. Згадаємо хоча б справу відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, який «випадково» опинився у Феофанії в день затримання або колишнього народного депутата Миколи Мартиненка. Другий вирішив сховатися в офісі «Народного фронту». В Мін'юсті, наприклад, спробували знищити частину запитуваних НАБУ документів, а іншу частину – заховати вдома в працівника. Як вони дізналися про це? Питання залишається відкритим, але про один випадок я розповім.

У суді – всі «свої»

Травень 2017 року. Виступаючи у Верховній Раді, директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив про затримання працівника суду, який «зливав» інформацію про майбутні обшуки на підприємствах «одного аграрного олігарха». Останнє словосполучення відразу зацікавило.

НАБУ скерувало до суду справу за фактом «зливу» інформації про обшукиВ Антикорупційному бюро повідомили про передачу кримінальної справи за фактом «зливу» інформації про обшуки до суду.

Як вдалося з'ясувати, цим працівником виявилася помічниця судді Солом'янського районного суду міста Києва Сергія Агафонова Інна Паламарчук. У матеріалах справи йдеться про те, що до Паламарчук звернувся адвокат Юрій Сівовна, з яким вони разом навчалися в МАУПі й підтримували дружні стосунки, з приводу передачі йому деяких ухвал в одній справі НАБУ. Ця справа була порушена за фактами заволодіння державними коштами на загальну суму понад 770 мільйонів гривень службовими особами низки суб'єктів господарювання агрохолдингу Avangard, підконтрольних олігарху Олегу Бахматюку, зловживань службовим становищем органів фіскальної служби та умисного порушення працівниками банку «Фінансова ініціатива» вимог законодавства про запобігання та протидію відмиванню доходів. Звичайно, адвоката передусім цікавили ухвали щодо обшуків на підприємствах Бахматюка, але Паламарчук відмовила своєму другу, оскільки не була помічницею слідчого судді.

Адвокат Сівовна продовжував спроби отримати вказані ухвали й умовив свою знайому отримати їх, використовуючи логін і пароль секретаря Солом'янського райсуду Києва, який має доступ до цих документів. За домовленістю, Паламарчук моніторила клопотання НАБУ щодо проведення обшуків та отримання доступу до документів і речей у потрібній адвокату Сівовні справі, а також інформувала його про результати розгляду.

У листопаді 2016 року НАБУ подало 16 клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів, які зберігаються в головних управліннях статистики в Хмельницькій та Херсонській областях. Того ж дня Паламарчук зателефонувала Сівовні та повідомила про клопотання та їхню кількість. Останній призначив їй зустріч наступного дня, на якій вона розповіла про клопотання. Своєю чергою Сівовна передав цю інформацію керівнику адвокатської фірми «Правочин» Олександру Онищенку. Після цього адвокат зателефонував помічниці судді та попросив роздрукувати деякі ухвали, які будуть винесені за розглядом клопотань детективів Бюро, та передати йому. Згодом Паламарчук, використовуючи логін і пароль секретаря райсуду, отримала доступ до потрібних рішень і роздрукувала їх, передавши Сівовні. Той своєю чергою передав їх Онищенку.

Керівник «Правочину» передавав усю інформацію колишньому голові наглядової ради ПАТ «Авангард», бенефіціаром якого є той самий Бахматюк. Така схема використовувалася ще декілька разів, аж поки НАБУ не вирішило подавати відповідні клопотання до Галицького районного суду міста Львова. Саму помічницю затримали 24 травня 2017 року після передачі Сівовні роздруківок, а її спільника-адвоката – лише наприкінці вересня 2017 року. Під час надання свідчень Паламарчук наголосила, що до скоєння вказаних злочинних діянь її схилив Сівовна. 13 грудня обвинувальні акти щодо них скеровані до суду.

Що ж із суміжною справою щодо заволодіння держкоштами?

НАБУ і САП готують нововведення щодо подань на обшукВ Антикорупційне бюро та Антикорупційної прокуратурі готують нововведення щодо прохань на проведення обшуків.

Влітку 2017 року співрозмовник із НАБУ повідомив, що справа вже на фінішній прямій. До того ж, як вдалося з'ясувати, після поданя клопотань до суду Львова частина клопотань щодо отримання доступу до документів, оприлюднених у судовому реєстрі, була задоволена судом, на відміну від райсуду Києва. В середині серпня з відповіді НАБУ стало відомо, що справа була скерована за підслідністю до головного слідчого управління Національної поліції ще наприкінці червня. Чому? Бо на думку процесуального керівника, а саме заступника голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Володимира Кривенка, особи ймовірного злочину підслідні Нацполіції.

Джерела в НАБУ розповіли, що САП розділила цю справу на дві, залишивши Бюро підслідних йому осіб. На думку співрозмовника, ці справи не можна було розділяти, але в прокуратурі думають інакше.

Тим часом, згідно із судовим реєстром, Нацполіція майже за півроку не зробила жодного запиту щодо доступу до документів, а також нікого не затримувала. Нагадаємо, що йдеться про 770 мільйонів гривень державних коштів, якими заволоділи підприємства Бахматюка як відшкодуванням податку на додану вартість. Але це, мабуть, дрібниці для держбюджету.

Олег Новіков, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...