Коаліційна угода: оновлення влади по-українськи та рушійна сила реформ

Читать на русском
Володимир Фесенкополітолог

Документ величезний. Він зіграв свою роль, але не коаліційну, а ідеологічну. Саме на нього будуть посилатися щодо виборчої реформи та інших.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, оцінюючи результати виконання коаліційної угоди.

«Поки працює цей парламент, коаліційна угода буде таким собі непрацюючим дорожнім вказівником, до якого звертатимуться, про який згадуватимуть, який, можливо, буде закладений до наступного документа коаліційної угоди, але вже з корективами», – підкреслив політолог.

Виконання коаліційної угоди: чому українці не відчувають змін на краще?Експертний аналіз виконання коаліційної угоди показав, що більшість пунктів документа не було реалізовано.

Він звернув увагу, що деякі речі, виписані в коаліційній угоді, не хоче виконувати навіть опозиція, наприклад, земельну реформу. З іншого боку, на тлі того, що відбувається в геополітиці, зокрема йдеться про рішення Трампа щодо Єрусалима, іноді не потрібно виконувати всі обіцянки.

На його переконання, ця коаліційна угода залишиться непоганим історичним документом та основою для майбутніх коаліційних угод.

«Але суттєво вплинути на реформи в цьому парламенті коаліційна угода просто не може. У неї дещо інше призначення», – додав експерт.

За його словами, першим пунктом у плані реформ у документі значиться оновлення влади та проведення антикорупційної реформи.

«Нові антикорупційні інститути з’явилися, найближчими місяцями, ймовірно, проголосують законопроект щодо створення антикорупційного суду. Інше питання – з яким змістом. Очевидно, що антикорупційні суди в нас з’являться не раніше ніж у 2019 році», – зазначив Фесенко.

Процес оновлення влади в нас відбувається суто по-українськи: крок уперед, ще один – убік, й два – назад. Це класична українська траєкторія.

«Жодного повного оновлення влади не буде, хто б нам цього не обіцяв», – уточнив експерт.

При цьому слід розуміти, що останні два роки рушійною силою реформ виступає не коаліційна угода, а урядові проекти реформ, пояснив політолог.

«Головна рушійна сила реформ, особливо в економіці, – це уряд. Правові реформи йдуть з боку президента, подобається чи ні те, що він подає, але президент – це вирішальна сила змін в інституті правових питань, оборони, нацбезпеки. У частині змін, які стосуються економічної та соціальної сфер, двигуном виступає уряд. Коаліційна угода – історичний документ, який не є рушійною силою в плані реформ», – резюмував Володимир Фесенко.

Детальний аналіз виконання коаліційної угоди в соціально-гуманітарній сфері – в матеріалі за посиланням.

Раніше аналітики «Слова і Діла» проаналізували, чому українці не відчувають змін на краще.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: