Голодомор: культурна травма, пам'ятна дата та політичний інструмент

Олександр Шульгадоктор соціологічних наук

Україні знадобилося три десятиліття, щоб повернути в публічну сферу тему Голодомору та усвідомити масштаб трагічних подій, які об'єднує ця назва.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів доктор соціологічних наук Олександр Шульга, аналізуючи трагічні події 1932-1933 років.

«Весь цей час поверталося не лише знання про те, що ці події мали місце, але й відповідна інтерпретація їхніх причин, наслідків. У результаті на сьогодні, згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», 77% громадян впевнені в тому, що події 1932-33 років були геноцидом українців. Протилежної точки зору дотримуються лише 13% опитаних», – констатував соціолог.

Експерт нагадав, що в своєму нещодавньому посланні на пам'ятних заходах із вшанування жертв Голодомору президент назвав агресію РФ на Донбасі продовженням політики Москви 30-х років минулого століття зі знищення України.

Він підкреслив, що в підсумку ця тема вже є інструментом не лише внутрішньої консолідації суспільства перед обличчям російської загрози, а й зовнішньополітичним.

Соціологи визначили, яка частина українців вважають Голодомор геноцидомПриблизно три чверті громадян України погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу.

«Українська дипломатія активно працює з американським Конгресом, щоб той визнав ці події до їхніх 85-х роковин геноцидом українців», – додав Шульга.

Разом із політичним і геополітичним аспектами теми Голодомору важливо відзначити ще два, уточнив фахівець. За його словами, перший полягає в тому, що Голодомор нині є не лише пам'ятною датою за мільйонами загиблих і не лише інструментом консолідації суспільства перед зовнішньою загрозою.

«Це загалом один із важливих засобів, що використовуються в кожному суспільстві для вироблення в його членів почуття співприналежності до якоїсь спільноти. В нашому випадку більш популярно говорити про політичну націю», – зазначив соціолог.

Трагічність та масштаб Голодомору, те, що він торкнувся майже кожної сім'ї в Україні в ті роки, буде й уже використовується для побудови колективної та національної ідентичності. Іншими словами, Голодомор реконструювали як культурну травму.

Другий аспект тісно пов'язаний із першим і полягає в тому, що тема Голодомору йде в загальному фарватері масштабного процесу декомунізації в країні, пояснив Шульга.

На його переконання, основа декомунізації – прирівнювання радянського режиму до комуністичного, іншими словами, до такого, що призвів до значних жертв серед українського народу.

«Одним із центральних епізодів і доказів злочинності цього режиму якраз і представлений Голодомор 1932-1933 років. Сучасні адепти комуністичної та соціалістичної ідеології прирівнюються істеблішментом до шанувальників схожих методів і рішень. Це, крім усього іншого, стало однією з причин глибокої кризи лівої ідеології в Україні, яку вона переживає на цю мить», – резюмував Олександр Шульга.

Як повідомлялося, в результаті Голодомору 1932-1933 років загинули 3 мільйони 943 тисячі українців.

Раніше соціологи визначили, скільки українців вважають Голодомор геноцидом.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...