Леонід Пасічник, що отримав повноваження глави незаконної «ЛНР», раніше був «головою МГБ ЛНР» і відзначився кількома гучними заявами. Одне з них – це курс «ЛНР» на союз із Росією. Крім цього, обговорюється питання об'єднання «ДНР» та «ЛНР» в одну «республіку». Це може означати реанімацію давно забутого проекту «Новоросія». Чого ж варто очікувати насправді?
Як відомо, «голова МГБ» незаконної «ЛНР» Леонід Пасічник став на чолі «республіки» в результаті перевороту, пік якого припав на 21 листопада. Жертвою цього перевороту став колишній ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький, який залишив свою прсаду за станом здоров'я, а за фактом був зміщений через невдале протистояння з «головою МВС ЛНР» Ігорем Корнетои.
На посаду «в. о. глави ЛНР» Леоніда Пасічника одноголосно затвердила так звана «народна рада» незаконної «республіки». Виступаючи перед нею, Пасічник запевнив присутніх, що «ЛНР» «дотримуватиметься того курсу, яким ішла протягом усіх цих років»: «Це перш за все курс на союз із Російською Федерацією, вірність Мінським угодами, економічний і політичний розвиток республіки, гарантування безпеки й нормального життя для кожного жителя «ЛНР».
Новий ватажок «ЛНР» повідомив, чи відбудеться обмін полоненимиНовий ватажок так званої «ЛНР» Леонід Пасічник стверджує, що в ОРЛО не мають наміру зривати обмін полоненими, котрий планується провести на Донбасі.
Про прихильність Мінським угодам Пасічник говорив і щодо питання обміну полоненими. За його словами, незважаючи на зміщення Плотницького, підпис якого стоїть під мінським документом, серед іншого, буде проведений і обмін полоненими між Україною та бойовиками «ЛНР».
Також в ОРДЛО активізувалося обговорення теми об'єднання двох «республік» в одне утворення. Про це говорять не лише в «ЛНР», а й у «ДНР». Так, один із ватажків «ДНР» Денис Пушилін заявив, що об'єднання можливе. «Нас і так зараз пов'язують багато спільних питань, і ми ухвалюємо багато спільних рішень. Об'єднання можливе. Для цього потрібен оптимальний момент. На мою особисту думку, з одним керівництвом вирішувати питання набагато простіше та ефективніше», – сказав Пушилін.
Все це схоже на реанімацію похованої теми «Новоросії», щоправда, в сильно скороченому варіанті. Дуже неприємні для України симптоми. Чого ж варто очікувати?
Щоб зрозуміти логіку процесу, потрібно розібратися в причинах самого «перевороту», який призвів до «відставки» Плотницького. Російський волонтер Олександр Жучковський, який активно допомагає бойовикам «Л/ДНР» і який першим повідомив про підготовку до «зливу» Плотницького, стверджує, що «Коливан», як ще називали колишнього ватажка, був украй непопулярним у «ЛНР». Таким його зробили розправи над Олександром Бєдновим, Олексієм Мозговим, Павлом Дрьомовим та іншими одіозними ватажками бойовиків, які були досить популярними фігурами й не бажали визнавати авторитет Плотницького. А той факт, що «Коливан» більше дбав про зміцнення своєї влади, ніж про добробут жителів «республіки», зробив його непопулярним ще й серед простих людей.
Процес самоствердження Плотницького обрізався на історії з Корнетом. Річ у тім, що вертикаль «влади» в обох «республіках» підпорядковується навіть не Кремлю, а різним міністерствам РФ. За словами Жучковського, Плотницький так довго протримався біля керма завдяки тому, що його як «головнокомандувача» підтримувало військове відомство. «МГБ» та «МВС» курирувалися російським ФСБ. Таке ж підпорядкування дотримується й у «ДНР». А ось загальнополітичними, економічними питаннями в «республіках» завідує Адміністрація президента РФ, а конкретно – загальний куратор із питань України Владислав Сурков, вплив якого, за твердженням Жучковського, сильніший у «ДНР», а не в «ЛНР».
«Піднявши руку» на Ігоря Корнета й спробувавши його звільнити, Плотницький налаштував проти себе саме ФСБ. «Оскільки обидва (Плотницький та Корнет – ред.) опинилися при владі не в результаті волевиявлення народу, а були призначені, то кожен має своїх кураторів. Так вийшло, що Плотницький загордився й вирішив, що може знімати міністра внутрішніх справ без узгодження з кураторами. Його не зрозуміли й не підтримали. З'ясувалося, що хоча Плотницький мафіозі шановний і бандит відомий, але його особистої охорони, генпрокуратури та інших банд замало для того, щоб впоратися з МВС. Тим більше, що на допомогу Корнету з Донецька прислали чималі підрозділи тилової гвардії Захарченка. Ось і вся суть проблеми», – пояснив ситуацію ватажок терористів Слов'янська Ігор Стрєлков.
На перший погляд здається, що поява при «владі» Пасічника, який, до слова, є колишнім співробітником СБУ, говорить про небажане для України посилення впливу ФСБ у регіоні. Але насправді ситуація досить суперечлива. По-перше, Плотницький хоча й був поставлений Москвою, але його «легітимність» була сяк-так проведена через «загальні вибори», що відбулися в «ДНР» та «ЛНР» 2 листопада 2014 року. А якщо це так, то сценарій приходу Пасічника до «влади» очами бойовиків має нагадувати обставини, за яких Олександр Турчинов став в. о. президента України після Революції Гідності.
Саме після цього сепаратисти не визнали нову київську владу, назвавши її «хунтою». Як же тоді називати нову луганську «владу», якщо сценарії її появи, в принципі, схожі з тим, що в розумінні сепаратистів відбулося в Києві в лютому 2014 року? І який же тоді авторитет у жителів «ЛНР» матимуть люди Пасічника, які прийшли до «влади» в результаті справжнісінького військового перевороту?
Як довго протримається «луганська хунта»? Заявлялося, що до «місцевих виборів» у ОРДЛО. Ці вибори мають пройти в рамках Мінських угод. Але з датою їх проведення поки повна невизначеність, тому що Україну не влаштовує черговість виконання пунктів Мінських угод. До того ж зараз триває активне обговорення умов введення миротворчої місії на Донбас.
Стало відомо, хто представлятиме ОРЛО на мінських переговорахПредставник ОРЛО на мінських переговорах по врегулюванню ситуації на Донбасі не зміниться після відходу з поста ватажка «ЛНР» Ігоря Плотницького. Ним залишиться Владислав Дейнего.
По-друге, заяви Пасічника самі по собі суперечливі. Новий в. о. ватажка говорить про неухильне дотримання Мінських угод, при цьому прогнозуючи зближення з РФ. Але Мінські угоди, навпаки, передбачають інтеграцію ОРДЛО до складу України. І вже зовсім суперечить духу Мінських угод ідея об'єднання «ДНР» та «ЛНР» в якесь нове утворення.
І, нарешті, по-третє, в самій Москві зміщення Плотницького, схоже, не вважають значною подією. Відомий російський історик, міжнародник і політолог Валерій Соловей, чиї прогнози завжди відрізняються завидною точністю, в себе в Facebook описав, які саме питання зараз хвилюють російську верхівку. За його словами, «в Першопрестольній очікують, що: Перше. Російська національна збірна не буде допущена на зимову Олімпіаду. Друге. За доповіддю американської розвідки Конгресу про корупційні зв'язки російських олігархів та їхніх сімей із Кремлем буде заморожування активів і навіть їх судова конфіскація. Третє. Європейські країни зажадають деанонімізації всіх активів і розкриття кінцевих власників із наслідками, аналогічними до попереднього пункту. Четверте. Дедалі більше країн ухвалюватимуть закон про «список Магнітського». П'яте. Україні буде надана летальна зброя. Шосте. Підуть нові санкції, оскільки в американському істеблішменті сформувався й переважає впливовий антиросійський консенсус».
На цьому тлі вкрай сумнівно, що переворот у «ЛНР» матиме якісь тектонічні наслідки й призведе до різкого розвороту російської політики щодо ОРДЛО. Мінські угоди залишаться поки єдиною дорожньою картою у вирішенні конфлікту, а заяви Пасічника про можливу інтеграцію до РФ можуть бути пред'явлені хіба що як певний аргумент у дискусіях про умови введення до ОРДЛО миротворчого контингенту ООН.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»