Про те, що Славка Вакарчука готують до запуску у велику українську політику, відомо давно. А цю осінь він проводить у Стенфордському Центрі з питань демократії, розвитку та утвердження верховенства права – і сам вчиться, і іншим читає лекції. У 2015 році він уже брав участь у подібній програмі Єльського університету. Це кумедно, оскільки в Україні Вакарчука-політика досі не знає ніхто.
Тобто, звичайно, знають про його похід до Верховної Ради в 2007 році, з якої він утік швидше, ніж за рік. І це, мабуть, найбільш виразний політичний акт у виконанні музиканта. Що думає Святослав Вакарчук щодо найгарячіших питань поточного порядку денного в Україні та світі, нам невідомо. Втім, ні, він у себе в твіттері підтримав медреформу, створення Антикорупційного суду й привітав із Днем захисника Вітчизни тих, хто її захищає. Медійно-політична активність на рівні малопросунутого користувача соцмереж і не найуважнішого та дуже віддалено включеного спостерігача за суспільними процесами на батьківщині.
Гра на випередження: чому «Народний фронт» пішов ва-банкПолітична партія «Народний фронт» струсила пил і гучно нагадала про себе. Під час партійного з’їзду її лідер Арсеній Яценюк зробив низку гучних політичних заяв, які суттєво вплинуть на політичний порядок денний. Як саме, аналізував політолог Олександр Радчук.
Але ось з'являється всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене силами відразу чотирьох компаній – «Соцісом», КМІСом, «Рейтингом» і Центром Разумкова, а в ньому не просто згадується Вакарчук як можливий кандидат в українські політики взагалі, а відразу в президенти. І, за опитуванням, він посідає в рейтингах третє місце, слідом за головною парою Порошенко-Тимошенко. Відрив від чинного гаранта смішний: серед усіх опитаних 9,8% бачать Петра Порошенка переможцем президентських виборів, якби вони відбулися найближчої неділі, а Славка – 7,4%. Юлія Тимошенко взагалі поряд: у неї 8,8%. Зрозуміло, коли йдеться про тих, хто визначився, і тих, хто точно піде голосувати, там розрив виростає на користь ветеранів української політики, вони якимось ядром прихильників усе-таки встигли обзавестися, але й тут Вакарчук не йде з третьої позиції: 16,1% у глави держави і БПП, 14,4% у керівниці «Батківщини», а в лідера «Океану Ельзи» – 12,1%.
При цьому, зверніть увагу, Петро Олексійович, не покладаючи рук, ріже стрічки на нових об'єктах, підписує важливі державні папери, рукопотискає іноземні делегації, Юлія Володимирівна не зникає з інформпростору, а Святослав Іванович взагалі не з нами, навіть концерти заради американського навчання відклав, при цьому рейтинг он який надихав. Це що ж буде, коли він повернеться, заспіває-заговорить, як його навчили за океаном мудрі вчителі?
Аваков не має наміру брати участь у президентських перегонахМіністр внутрішніх справ Арсен Аваков не братиме участі у виборах президента України. Про це він заявив в ефірі програми «Право на владу».
З відомою часткою ймовірності, не станеться нічого. Не можна в людині включити політика, немов за клацанням тумблера, після завершення навчального семестру. Був би Вакарчук по суті політичною твариною, в найкращому сенсі, він не дав би нам цього не помітити за ці найважчі в сучасній українській історії роки. Поки ми тут з вами на землі борсаємося між надією та відчаєм, Славко десь вічно «на небі» намагається порозумітися з якоюсь панянкою, що розриває йому серце. Багатьом подобається, комусь подобається дуже, при цьому Вакарчук, без жодного сумніву, щирий патріот, що ніяк не перетворює його не те що на державну фігуру – навіть рядовий політичний активіст із нього не виходить. Коли він почне регулярно відкривати рота щодо гострих проблем, банальність манер і суджень співака, який ніколи не дивував до цього нешаблонним мисленням і зухвалою поведінкою, багатьох розчарує.
І тим не менш Вакарчук – це серйозно. Саме тому, що люди готові віддавати свої голоси новій людині в цьому рейтинговому списку, що вже набив оскомину, просто через його новизну. Ну, зрозуміло, що це новизна широко відомої фігури національного масштабу, яку загалом позитивно сприймають. Не діями – однією присутністю поруч він відсуває одних кандидатів і сильно підтискає інших. Отже, так можна? Отже, якби на його місці був дійсно цікавий та енергійний політик, нехай і без музичного слуху, результат міг би сильно всіх здивувати. «Отже, – подумав, можливо, хтось, дивлячись на результати опитування, – потрібно ризикувати».
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»