Заяви про миротворчий контингент звучали раніше й звучатимуть іще довго, але це нічим не завершиться для нас. Це просто нереально, зважаючи на ситуацію в зоні АТО.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів військовий експерт, історик Ігор Лосєв, оцінюючи переговори американської та української сторін щодо появи миротворців на Донбасі.
«На Донбасі приблизно 50 тисяч російських регулярних військ, до них треба додати колоніальні війська, навербовані з місцевого населення. Для того, щоб утримувати такий контингент, потрібно утримувати стільки ж озброєних миротворців, причому озброєних не лише легкою, але й важкою зброєю – танками, артилерією. Російські війська все це мають у великій кількості. Міжнародні полісмени з пістолетом їх не зупинять», – зазначив військовий.
ООН своїх військ не має, є лише війська країн-учасниць ООН, додав він.
«Відкритим залишається питання, хто дасть війська в Україну. США – ні, країни Європи – також, тому що в них ціна людського життя доволі висока, а миротворці – це ризик великих втрат», – пояснив Лосєв.
На його думку, історія з миротворцями – це шлях у нікуди.
Військовий уточнив, що в питанні війни з РФ допомогти Україні можуть лише потужна українська армія, якої досі немає, та серйозна організація українського суспільства всередині.
«У країні реально безлад, а влада не може вдосконалити силовий блок держави. Спецслужби РФ почуваються в нас спокійно. Тому миротворці – не зовсім той напрямок, в якому варто рухатися. Колись ми вже сподівалися, що Крим допоможуть захистити США, але вони нічим нам не допомогли», – підкреслив експерт.
Миротворці ООН в Європі: куди відправляли й чого досягли?Ми вирішили відстежити, в які країни Європи вводилися миротворці ООН і як вони вплинули на результат конфлікту.
Крім того, за його словами, другий ключовий момент, який унеможливлює появу миротворців на Донбасі, пов'язаний з ООН.
«Ідеться про російську агресію в Україні. РФ – постійний член Ради безпеки ООН. В документах ООН не прописано, що робити, коли агресором є одна з п’ятірки привілейованих великих держав», – констатував він.
Третім фактором експерт назвав створення штабу Радбезу ООН, без якого організація не здатна проводити серйозні місії.
«Це було передбачено ще в момент створення ООН. Минуло вже близько 70 років. Відтоді жодного штабу не створено. Тобто ООН – це, образно кажучи, організація, яка має голову, але не має рук. А без такого штабу нічого зробити буде не можна. Хіба що послати невеликий контингент кудись до Сьєрра-Леоне чи Ліберії», – резюмував Ігор Лосєв.
Раніше аналітики «Слова і Діла» з’ясували, куди відправляли миротворчий контингент європейці та чого досягли.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»