Мовний конфлікт: чи здатні Угорщина та Румунія на пряму військову агресію

Денис Поповичжурналіст

Конфлікт між Україною й сусідніми Угорщиною та Румунією через освітній закон посилюється. Акція «За самовизначення Закарпаття» – чіткий сигнал про те, що західні сусіди намагаються провести «донбаський сценарій».

Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Мовний конфлікт. Чи зможуть ЗСУ протистояти арміям Угорщини та Румунії» для «Слова і Діла» висловив журналіст, військовий експерт Денис Попович.

«На території Закарпаття проживають близько 150 тисяч угорців. Будапешт активно підтримує закарпатських угорців фінансово й навіть пропонує Україні дозволити їм мати подвійне українсько-угорське громадянство. При цьому прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан є одним з європейських «друзів» Путіна. В результаті зараз відбувається спроба розпалити сепаратистські виступи на Закарпатті за «донбаським сценарієм», – констатував Попович.

Історія сепаратизму на Донбасі завершилася вторгненням на територію нашої країни регулярних частин армії РФ у 2014 році, нагадав він.

Відкрите вторгнення армій Угорщини та Румунії на територію України або навіть поява угорських і румунських «зелених чоловічків» практично неможлива. Цього не дозволять ані в Євросоюзі, ані в НАТО.

«Угорщина та Румунія – члени НАТО, крім того, з Альянсом активно співпрацює Україна», – підкреслив експерт.

За його словами, якщо розглядати появу нових противників України, потрібно звернути увагу на кілька аспектів.

«Угорська та румунська армії ще за часів Першої та Другої світових воєн не відзначалися видатними бойовими якостями. Після Другої світової ці держави увійшли до соціалістичного блоку. Їхні армії підтримував радянський ВПК. З розпадом СРСР в обох країн залишилася радянська техніка, але в непридатному стані. Зараз обидві країни орієнтуються на можливості Альянсу», – пояснив Попович.

Скасування освітнього закону: як вирішити «мовне питання» з УгорщиноюМіністр освіти України відкрито звинуватила угорську сторону в розповсюдженні неправдивої інформації щодо мовного питання, а в Будапешті тим часом вимагають скасування закону. Чи є вихід із цього конфлікту, розповіли експерти.

Він також уточнив, що сухопутні війська Угорщини скоротили з 30 до 22 тисяч осіб.

Ситуація з Румунією складніша, оскільки раніше ця країна розглядалася як потенційний противник України, продовжив експерт.

«Це пов'язано з територіальними претензіями румунів на острів Зміїний у Чорному морі. Спір за цей клаптик суходолу з багатими родовищами нафти й газу був вирішений у міжнародному суді – як вважають в Україні, не зовсім на користь нашої країни», – додав журналіст.

Румуни, можливо, й були б не проти відновити Велику Румунію, але їхня армія не призначена для наступальних операцій.

Експерт зазначив, що чисельність армії Румунії становить близько 100 тисяч осіб, додавши, що модернізація хоча й відбувається, але в основі озброєнь все одно залишилася стара радянська техніка.

«Ба більше, на відміну від української, армія Румунії майже не має бойового досвіду, якщо не брати до уваги миротворчу місію в Іраку», – уточнив фахівець.

«Тому навіть спільний наступ угорської та румунської армій на Закарпатті та Буковину ні до чого не приведе. Угорщина та Румунія – це не Росія. Навіть об'єднані сили цих двох країн не можна порівняти з російською», – резюмував Денис Попович.

Докладніше читайте в матеріалі «Мовний конфлікт. Чи зможуть ЗСУ протистояти арміям Угорщини та Румунії».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...