Угорщина розкритикувала освітній закон через нібито порушення прав нацменшин, а тепер ще й погрожує санкціями, фактично діючи методами РФ.
Про це в ексклюзивному матеріалі «Мовний конфлікт з Угорщиною. Чи можливий сепаратизм на Закарпатті» для «Слова і Діла» розповів журналіст Денис Попович.
«В освітньому законі, зокрема в статті 7, зазначається, що навчання в школах має вестися державною мовою, хоча для національних меншин і корінних народів гарантується право на навчання в комунальних дошкільних установах своїми рідними мовами «разом із державною мовою», – констатував Попович.
Як пояснив експерт, така різка реакція угорської сторони на український закон «Про освіту» не є випадковою.
Журналіст нагадав, що ще в березні 2017 року віце-прем'єр-міністр Угорщини заявив, що «виживання етнічних угорських громад за кордоном залежить від їхньої здатності досягти автономії».
При цьому, уточнив він, є позиція, що етнічні угорські партії мають бути представлені в місцевих парламентах і навіть у ВР.
Не варто списувати й пропозицію угорської сторони до Києва щодо подвійного громадянства для всіх угорців, які живуть в нашій країні, підкреслив Попович.
«І тут виникає тривожне запитання: чи реальним є спалах сепаратизму вже на заході України?», – зазначив він.
На його думку, дії Угорщини щодо України схожі на тактику РФ у Криму та на Донбасі, коли під приводом захисту російськомовного населення Кремлю вдалося розхитати ситуацію в нашій країні та спровокувати війну.
«Примітно, що прем'єр Угорщини вважається одним із друзів Путіна в Європі. Серед іншого, угорський прем'єр відкрито говорить про шкоду антиросійської політики й про те, яких економічних втрат у зв'язку з накладеними на РФ санкціями зазнали Угорщина та РФ», – зауважив експерт.
Скандал довкола закону про освіту: чи дійсно Україні є за що виправдовуватисяУгорщина розкритикувала статтю українського закону про освіту щодо мовних норм та погрожує переглянути Угоду про асоціацію України з ЄС. Чи дійсно на це є підстави, з’ясовували експерти.
На думку журналіста, все це відбувається не без участі РФ.
«Ще в 2008 році в Мукачеві було оголошено про створення «республіки Підкарпатська Русь», а згодом священик УПЦ МП і голова так званого Сойму Підкарпатських русинів Дмитро Сидор оголосив про незалежність віртуальної «республіки». Священик був засуджений за посягання на територіальну цілісність України, проте, за даними ЗМІ, Сойм Підкарпатських русинів фінансувався одним із російських урядових фондів», – нагадав він.
На його переконання, ситуація на Закарпатті все ж відрізняється від ситуації на Донбасі, де Росія мала можливість безпосередньо підтримувати сепаратистів.
«Географічно Закарпаття ніяк не пов'язане з Росією, зате регіон має спільний кордон з Угорщиною й тією ж Румунією. Навряд чи Будапешт зможе розпалити хвилю сепаратизму на Закарпатті – цього просто не допустить ЄС. Але якщо керівництво України виявиться критично слабким, то не виключено, що Закарпаття й Буковина самі попросяться до складу Угорщини та Румунії. А це цілком лягає в плани РФ», – резюмував Денис Попович.
Докладніше читайте в матеріалі «Мовний конфлікт з Угорщиною. Чи можливий сепаратизм на Закарпатті».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»