Куди йдуть наші гроші: нові інструменти контролю публічних фінансів в Україні

За два роки роботи порталу Є-data Україна значно покращила свої позиції в рейтингах відкритості влади. Розповідаємо, що таке Є-data, та як ним скористатися.
Фото: Є-data

За даними 2016 року, Україна підвищила свої позиції в міжнародному рейтингу відкритості державних фінансів Global Open Data Index на 23 сходинки і на початок 2017 року мала в ньому 31 місце. За даними авторів іншого рейтингу, Open Data Barometer, прогрес склав 18 позицій, що допомогло посісти 44-те місце серед усіх країн світу. Такі дані озвучив координатор проекту «Ефективне управління державними фінансами» від Німецької асоціації міжнародного співробітництва (GIZ) Андреас Бруннбауер.

Значну роль у цьому прогресі відіграв портал Є-data, основною метою є відкриття для громадськості інформації про використання публічних коштів, що вже два роки функціонує в Україні. Портал виходить з тестового режиму і вводиться в промислову експлуатацію, вимоги до розпорядників бюджетних коштів, державних та комунальної підприємств стануть більш жорсткими: невнесення або внесення недостовірних даних тягтиме за собою адміністративну відповідальність.

Сьогодні портал Є-data є найбільшою відкритою базою фінансових даних в Україні і являє собою широке поле для досліджень ЗМІ. І поки що це єдиний у країні інтернет-ресурс, що повністю відповідає міжнародним стандартам Open Data, тобто не містить форматів, які складно обробити.

Розвиток цього напряму сьогодні активно підтримують у Кабінеті міністрів. «E-data.gov.ua – це фундамент для управління публічними фінансами. Промисловий запуск порталу буде черговим важливим кроком для впровадження наступного модулю «Відкритий бюджет для громадськості», – зазначає заступник міністра фінансів Оксана Маркарова.

Що сьогодні являє собою портал Є-data? Як пояснює керівник проекту Олександр Щелоков, під ним об’єднані два модулі. Перший має назву Spending і об’єднує дані щодо використання бюджетних коштів. Другий, OpenBudget, об’єднає в собі інформацію про доходи та витрати бюджету з деталізованими статтями й програмами. «Коли ці два модулі запрацюють разом, ми нарешті отримаємо реальний інструмент оцінки ефективності управління державними коштами. Звітність Державної казначейської служби, Міністерства фінансів та розпорядників необхідно зробити зрозумілою для громадян та зручною в користуванні. Лише тоді можна отримати соціальний ефект», – розповідає Щелоков.

«Нафтогаз» уперше зняли з газового тендераЯкщо рішення АМКУ буде виконане, це стане першим випадком, коли «Нафтогаз» не отримає підряд навіть в умовах тендера.

На сьогодні на порталі зареєстровані близько 40 тисяч розпорядників державних коштів – а це 50% від усіх державних і комунальних відомств, установ і організацій. Разом вони, починаючи з вересня 2015 року, здійснили 90% державних платежів на загальну суму 4,1 трильйони гривень. Є-data дає можливість відслідкувати, кому і на що пішли всі ці гроші. Решта 50% розпорядників, котрі ще не мають власних кабінетів на порталі, витратили, за даними розробників проекту, ще 0,5 трильйона гривень.

До послуг більш широкого кола користувачів низка сервісів: «Розумне місто», OpenDataBot, «.007». Перший акумулює дані про витрати з місцевих бюджетів, OpenDataBot – автоматизований помічник для моніторингу даних установ і компаній. Сервіс «.007» – це пошуково-аналітична система, створена, в першу чергу, для журналістів-розслідувачів. Так, наприклад, на сервісі днями завершується конкурс для представників медіа «Є-Розслідування», метою якого є популяризація сервісів порталу серед ЗМІ та громадських активістів.

У планах – інтеграція баз даних Prozorro, Державного казначейства і Є-data, що дасть можливість отримати найбільш повну картину доходів і витрат державних коштів. «Ми хочемо інтегрувати три системи («e-Казна», бази Держказначества, e-data і ProZorro – ред.), щоб розпорядники коштів, наприклад, двічі не заносили ті ж самі договори. Після того, як бази даних буде уніфіковано, вони автоматично з сайту ProZorro будуть спрямовуватися на нашу облікову систему, систему «e-Казна», а в же наша інформація буде автоматично відображатися на сайті e-data», – розповідає голова Держаної казначейської служби Тетяна Слюз. Це, як стверджують ініціатори об’єднання, дозволить в онлайн-режимі відслідкувати весь ланцюжок державних витрат від проведення тендеру до оплати роботи виконавців.

«Уряди Німеччини і Великобританії продовжують підтримувати реалізацію нової стратегії реформи управління державними фінансами 2017-2021, яка, зокрема, передбачає інтеграцію порталу з іншими інструментами e-governance, як-от RroZorro. Інтеграція з іншими системами та подальший розвиток проекту Є-data може підняти Україну до ще більш високих позицій у міжнародних рейтингах», – переконує Бруннбауер.

Пріоритетом наступного року в Є-data вважають, перш за все, підвищення якості даних. Цим займаються спеціалісти державної установи «Відкриті публічні фінанси», яка наразі працює над підвищенням якості даних, що надаються розпорядниками, розробляє внутрішній інтерфейс, що дозволить стандартизувати внесення даних (наприклад, імен і адрес) за допомогою однієї ітерації.

Наразі велика «біля пляма» – витрати місцевих бюджетів. Так, половина державних установ населених пунктів зі статусом міста поки відкрили свої витрати. Причиною може бути не лише корупційна складова, але й банальна технічна неготовність органів місцевого самоврядування. Саме тому Мінфін та ДУ «Відкриті публічні фінанси» вирішили створити «e-data Рейтинг» – оновлюваний у режимі реального часу список міст за рівнем відкритості публічних фінансів, що сприятиме прозорості функціонування міст та довірі до місцевої влади. У цьому рейтингу міста розташовуються в порядку, що визначається такими критеріями, як відсоток реєстрації установ і відомств та ступінь наповнення їхніх кабінетів. Поки що лідирують у ньому малі міста, такі, як Нетішин, Почаїв, Лубни, Гуляйполе, Заліщики, Сколе і Новий Розділ.

Наразі проекту необхідна політична і громадська підтримка. Варто додати, що його цілі збігаються з обіцянками цілої низки політиків, зафіксованими «Словом і Ділом». Наприклад, Степана Кубіва – про те, що на держпідприємствах будуть запроваджені міжнародні стандарти щодо прозорості звітності, або Юрія Стеця – щодо того, що робота уряду буде максимально прозорою.

Аліна Костюченко, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...