«Холодна війна-2». Чи чекає на Росію доля Радянського Союзу

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Те, що відбувається в світі, має всі ознаки нової холодної війни між Росією та США. Вона не загрожує перерости в ядерну, але сторони вже щосили показують свої військові м'язи під час численних навчань. Одним із полів битви «Холодної війни-2» стала Україна. Вона ж і є для Росії другим Афганістаном. Кінець нової холодної війни також абсолютно передбачуваний – Росію може чекати доля СРСР.

Загальну картину нової холодної війни дозволяють зрозуміти декілька незв'язаних і рознесених між собою в часі подій. Російська Федерація здійснює ракетні пуски в Криму (28 серпня запущена крилата ракета в рамках навчань ударних сил Чорноморського флоту РФ – ракета збита багатофункціональним російським винищувачем Су-30СМ) та масштабне перекидання військ для проведення грандіозних військових маневрів «Захід-2017», які пройдуть на території РФ і Білорусі з 14 до 20 вересня 2017 року. Незважаючи на заяви білоруської та російської сторін про те, що ці маневри мають суто оборонний характер, у сусідів Білорусі – Польщі, України та країн Балтії – є обґрунтовані побоювання щодо справжніх намірів Кремля.

Столтенберг назвав відносини НАТО з РФ найскладнішими з часів холодної війниНа думку генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, нинішні відносини між Росією та НАТО переживають не найкращу фазу.

По-перше, масштаби перекидання військ – від півдня Росії й практично до Ленінградської області – свідчать про те, що в навчаннях буде задіяно дуже багато російських солдатів (за оцінками білоруської сторони, до 100 тисяч військовослужбовців). При цьому, за офіційними даними, до Білорусі мають бути перекинуті лише 3 тисячі російських військовослужбовців, а для їх перекидання російська сторона задіяла понад 4 тисячі залізничних вагонів. Згідно із заявою міністра оборони України Степана Полторака, таку кількість транспорту можна використовувати для переміщення дуже великого угруповання, чия чисельність значно перевищує заявлену.

По-друге, як ми вже повідомляли, для проведення цих навчань на території Росії будуть задіяні бронетанкові з'єднання, а також частини ВДВ, що вже виключає їх оборонний характер. Власне кажучи, в РФ цього й не приховують, пояснюючи, що частини ВДВ відпрацьовуватимуть саме наступальні операції: десантування на незнайомій місцевості, оточення противника, перекидання на далекі відстані тощо.

На думку білоруської опозиції, всі ці факти говорять про те, що Росія після завершення навчань 20 вересня може й не вивести свою армаду, а просто готує безкровну окупацію їхньої країни. Своєю чергою, країни Балтії вважають, що новий плацдарм у Білорусі дозволить Росії вчинити сухопутний кидок в напрямку Калінінградської області, яка наразі затиснута між Балтійським морем, Литвою й Польщею.

Крім того, навчання «Захід-2017», поза всяким сумнівом, мають демонстраційний характер. Вони мають показати геополітичним противникам РФ міць російської армії. З цієї ж серії й навчання з ракетними пусками в Криму – вони мають продемонструвати, що РФ є господарем у Чорному морі, й зайвий раз застерегти від можливих спроб повернути анексований Крим до складу України військовим шляхом.

Головним геополітичним противником Росії є США. Їхня відповідь має як симетричний, так і асиметричний характер. Симетричною відповіддю є організація та проведення військових навчань у рамках Північноатлантичного альянсу, а також із країнами, які не входять до НАТО. Наприклад, одночасно з навчаннями «Захід-2017» в середині вересня заплановано проведення військових маневрів між США та Фінляндією поблизу узбережжя Швеції.

Крім того, ще раніше, на початку 2017 року, почалося перекидання додаткової багатонаціональної дивізії на східний фланг НАТО. Частини цієї дивізії дислокуються в Польщі та країнах Балтії та її основою є бронетанкові підрозділи армії США. Присутність цієї дивізії має застерегти Кремль від агресивних дій у регіоні.

І, нарешті, асиметрична відповідь полягає в економічному тиску на РФ. Нещодавно США ухвалили рішення про посилення санкцій щодо Росії, але цей захід пов'язаний не стільки з навчаннями «Захід-2017», скільки з агресією РФ проти України, яка триває з 2014 року.

Власне, Україна й стала одним із полів битви в новій холодній війні. Забезпечивши анексію Криму, Росія дала зрозуміти, що претендує на роль одного зі світових лідерів, який залишає за собою право вирішувати долю принаймні своїх найближчих сусідів.

Але навіть могутній СРСР не наважувався після завершення Другої світової війни анексувати чужі території. Тому агресія Росії проти України стала несподіванкою для Заходу, але інструменти боротьби з цією агресії були обрані ті ж, що й багато років тому проти Радянського Союзу – економічні санкції, повільне удушення, яке в середньостроковій перспективі не дозволить Росії утримувати велику армію, здатну загрожувати сусідам.

Криза відносин США та РФ: ще не війна, але вже холодна політика, яка може затягнутися на десятиліттяГолова Єдиного координаційного центру «Донбас» оцінив новий виток загострення між США та РФ на тлі скорочення дипмісії та санкційної політики.

Так і не вступивши у велику війну, Радянський Союз виснажив себе участю в локальних конфліктах, найпомітнішим з яких була війна в Афганістані. Свій Афганістан є й у Росії. Це війна на Донбасі, в яку Путін вплутався для того, щоб виторгувати для себе визнання анексії Криму. Таку думку висловив опозиційний російський політик Ілля Пономарьов – єдиний депутат російської Держдуми, які не підтримав свого часу інтервенцію в Крим.

За словами Пономарьова, Кремль намагався змусити Київ і Захід погодитися на анексію півострова в обмін на припинення війни на Донбасі. Однак, на думку російського політика, цей план провалився, й Путін вже не може залишити Донбас без «втрати обличчя».

Новою «розмінною монетою» стала участь Росії в сирійській війні, що почалася у вересні 2015 року. «Сирійську карту» ​​під виглядом участі в боротьбі зі світовим тероризмом Кремль намагався обміняти вже на всю Україну. Цей план також провалився, а російська армія, яка спочатку мала брати участь у цій війні лише у вигляді порівняно невеликого авіакрила, зараз дедалі глибше грузне в сирійських пісках. З різних точок Сирії приходять свідчення про присутність там уже сухопутних сил РФ. Станом на травень 2017 року російські ЗМІ говорили про 34 загиблих російських військових, частина з яких були вбиті під час поспішного відходу російських підрозділів з Пальміри в грудні 2016 року.

Таким чином, на шиї в російських платників податків, крім економічних санкцій, висять одразу дві війни, кожна з яких була розпочата для того, щоб відвернути увагу від попередньої. Історія з розпадом СРСР внаслідок поразки в першій холодній війні повторюється на новому витку спіралі. Але нинішня Росія набагато слабша за Радянський Союз, тому час для Кремля може піти набагато швидше...

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: