На окупованих територіях Донбасу ширяться чутки про швидкий наступ української армії. Такого роду паніка поширюється в «ДНР» і «ЛНР» не вперше. Пояснюється вона тим, що ватажки бойовиків чудово розуміють, що без прямої військової допомоги з боку Росії їм не встояти проти ЗСУ. Чи відбудеться наступ і проти якого супротивника доведеться воювати українській армії?
Що собою являють формування «ДНР» і «ЛНР»
Після 2014 року російські куратори «ДНР» і «ЛНР» багато зробили для того, щоб перетворити розрізнені загони так званого «ополчення» на щось більш-менш схоже на армію. На сьогодні збройні формування бойовиків зведені в так звані 1-й і 2-й армійські корпуси, які дислокуються на окупованих територіях, відповідно, Донецької та Луганської областей.
Тимчук розповів про плани наступальних дій арміїАрмія не проводитиме широкомасштабних наступальних операцій, які загрожуватимуть зривом Мінських угод, наступальні дії можуть вестися в «сірій зоні» або територіях, які за «Мінськом» мають контролюватися Україною.
Загальна чисельність цих «корпусів», за різними оцінками, становить від 36 до 45 тисяч військовослужбовців. Нещодавно перший заступник міністра оборони України Іван Руснак заявив, що на «тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, уздовж державного кордону України та в Криму розгорнуто угруповання збройних сил Росії, яка, з урахуванням кримського міжвидового об'єднання, налічує понад 60 тисяч озброєних, навчених військовослужбовців». Росія продовжує активно підтримувати своїх «підлеглих», поставляючи їм зброю та боєприпаси. Зокрема, бронетехніки в бойовиків накопичилося стільки, що цій кількості вже можуть позаздрити армії багатьох європейських країн.
Особовий склад 1-го і 2-го «армійських корпусів» сміливо можна вважати частиною російських окупаційних сил, оскільки «військовослужбовці» укладають контракти з російською стороною й отримують зарплати в російських рублях. Це стало можливим завдяки відповідним змінам до російського законодавства, які були внесені ще на початку 2015 року. Вони дозволяють іноземцям служити в армії РФ. Розміри платні в «рядових» складають 15 тисяч рублів (приблизно 6,6 тисяч гривень), у «офіцерів» – 30 тисяч рублів (трохи більш ніж 12 тисяч гривень). Центр управління окупаційним контингентом у «ДНР» і «ЛНР» розгорнуть у Ростовській області РФ. Тобто основні рішення ухвалюють російські генерали, які спираються на військових фахівців, що перебувають у складі обох «корпусів».
Настрої серед бойовиків
«Військове будівництво», яке розгорнула Росія на окупованих територіях Донбасу, мало свою ціну. Обидва «корпуси» складаються з колишніх «батальйонів», «механізованих бригад» і козачих «полків», створених під час «вольниці» весни-літа 2014 року. Їх очолювали одіозні ватажки, які не бажають підпорядковуватися наказам «кураторів». Багато з них поплатилися за це життям. Так, у «ЛНР» ще в 2015 році були ліквідовані відомі ватажки бойовиків Олександр Бєднов («Бетмен»), Олексій Мозговий і козачий отаман Павло Дрьомов («Батя»). Щодо «ДНР», то тут можна згадати гучні вбивства одіозних командирів «батальйонів» «Спарта» та «Сомалі» Арсенія Павлова («Моторола») та Михайла Толстих («Гіві»). При цьому ані «Моторола», ані «Гіві» особливо не опиралися розпорядженням «згори», а навпаки, вважалися прикладом для наслідування. Однак незавидна доля Павлова й Толстих зайвий раз свідчить про те, що авторитетів для російських «ліквідаторів» не існує.
Анонсований Турчиновим законопроект по ОРДЛО внесуть до Ради наступного тижня - нардепЗаконопроект про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей буде внесений до Верховної Ради наступного тижня.
Знищення одіозних ватажків, втім, призвело до того, що з «армії» почали йти «ідейні» бойовики з високим ступенем мотивації. Їх почали замінювати так звані «п'ятнадцятитисячники», які укладають контракт заради зарплати (дуже часто на території, підконтрольній «ДНР» і «ЛНР» військова служба є єдиною можливістю для заробітку). На відміну від «ідейних», «п'ятнадцятитисячники» не готові гинути на війні й у разі ескалації бойових дій багато хто з них розриває контракти. Результат «п'ятнадцятитисячників» ватажок терористів Слов'янська Ігор Гиркин («Стрільців») відзначив, зокрема, наприкінці січня, під час загострення бойових дій під Авдіївкою, коли бойовики зазнали втрат. «Дірки», що виникають, доводиться прикривати за рахунок найманців із Росії.
Поведінка «п'ятнадцятитисячників» дозволяє зрозуміти, чому чисельність обох корпусів ніколи не буває стабільною, а деякі підрозділи є повнокровними лише на папері. За словами координатора групи «Інформаційний спротив» Костянтина Машовця, особового складу бойовикам не вистачає, а один батальйон часто утримує лінію оборони, яка за всіма нормативами перевищує його можливості. При цьому свої порядки бойовики, як правило, вибудовують лише в один ешелон.
Про низький морально-психологічний стан бойовиків свідчать і дані української розвідки. Зокрема, за останньою інформацією ГУР Міноборони, в частинах і підрозділах 1-го та 2-го «армійських корпусів» тривають випадки самовільного залишення місць несення служби. «Встановлено приховування командуванням 9-го окремого штурмового мотострілецького полку морської піхоти (Новоазовськ) 1-го АК факту залишення військовослужбовцями одного з підлеглих підрозділів вогневих позицій (практично в повному складі) ... Військовослужбовці 2-ї окремої мотострілкової бригади (Луганськ) 2-го АК не бажають проходити військову службу, самовільно залишають військову частину та їдуть до РФ. З метою приховування реальної кількості дезертирів командування бригади оформлює їх як таких, що перебувають у відпустках», – йдеться в повідомленні ГУР від 6 липня.
Чи буде наступ?
Наприкінці червня міністр оборони Степан Полторак повідомив, що в зоні АТО несуть службу 34 тисячі бійців ЗСУ. Це значно менше, ніж можуть виставити бойовики за підтримки російської армії. Крім того, брак особового складу присутній і в лавах ЗСУ. Проте представники і однієї, і іншої сторін впевнені, що ЗСУ в разі масштабного наступу швидко розправиться з обома «корпусами», якщо їм не прийде на допомогу Росія.
Війна на Донбасі: чим закінчиться «повзучий наступ» української арміїУ ці дні на Донбасі відбуваються події, які можна назвати «повзучим наступом»: ВСУ перебирають контроль над тактично вигідними територіями, які й без того повинні ними контролюватися згідно з Мінськими домовленостями.
Зокрема, координатор групи «Інформаційний спротив», народний депутат Дмитро Тимчук в інтерв'ю журналістам заявив, що «українські війська готові за п'ять-шість днів зачистити Донбас і вийти до російських кордонів», а колишній ватажок сепаратистського бандформування «Схід» Олександр Ходаковський взагалі не залишає «корпусам» жодного шансу в протиборстві з ЗСУ: «Якби Росія не стояла за спиною, за нинішнього стану нашого військового потенціалу знищити нашу лінію фронту, розбивши її на безсистемні осередки спротиву, – справа десяти хвилин».
Саме велика ймовірність російського військового втручання й утримує українське командування від силової операції з ліквідації бойовиків. Як відомо, наприкінці серпня 2014 року, рятуючи «ДНР» і «ЛНР» від повного розгрому, РФ уже ввела свої регулярні частини на територію України, що призвело до поразки ЗСУ під Іловайськ. Повторення цієї ситуації може призвести до того, що ми вже не зможемо відновити свій військовий потенціал. Тому наступ української армії на Донбасі можливий лише в тому разі, якщо буде гарантоване повне невтручання з боку Росії.
Поки ж передумов для зміни ситуації в зоні АТО не видно. Найближчими тижнями ми побачимо продовження обстрілів на лінії розмежування, а також спроби протиборчих сторін зайняти більш вигідні позиції в «сірій зоні».
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»