Блокада Придністров'я: яку користь може отримати Україна

Денис Поповичжурналіст

Україна заборонила транзит продовольства через свою територію до невизнаної Придністровської Молдавської республіки (ПМР) без погодження з відповідними органами Молдови. Влада так званої ПМР заговорила про наближення гуманітарної катастрофи і закликала втрутитися Росію як учасника переговорного процесу з мирного врегулювання в регіоні. Проте РФ, попри те, що ПМР вважається «проросійським» регіоном, мало чим може допомогти придністровцям, а от Україна завдяки тиску на Придністров'я може активно впливати на ситуацію на Донбасі.

Від 20 травня Україна пропускає через свою територію продовольчі вантажі до невизнаної Придністровської республіки тільки в разі їх погодження з Національним агентством з безпеки харчових продуктів Молдови. У ПМР уже назвали дії Києва «економічним ударом» і заговорили про продовольчу кризу, що насувається. «Дефіцит продуктів, порожні прилавки і можливе зростання цін. У Придністров'я можуть виникнути проблеми з м'ясом, рибою, молоком, яйцями, а також м'ясо-ковбасними виробами, консервами. Все це переважно завозиться до країни із-за кордону», – зазначає Перший придністровський телеканал.

Суд Молдови визнав Придністров'я окупованим армією РФКонституційний суд Молдови визнав неконституційним перебування російських військ на території Придністровського регіону республіки.

Спікер придністровського парламенту Олександр Щерба заявив, що над ПМР нависла загроза гуманітарної катастрофи (майже половина товарів ПМР імпортують з Росії). За його словами, ПМР просить РФ як учасника процесу з придністровського врегулювання втрутитися в ситуацію.

Як відомо, 1992 року в Придністров'ї спалахнув збройний конфлікт, який закінчився після військового втручання Росії. Відтоді у Придністров'ї дислокується оперативна група російських військ (ОГРВ) і російські миротворці загальним числом до 1500 осіб. Це угрупування не має артилерійського озброєння і бронетехніки. Крім миротворчих функцій, ОГРВ охороняє склад артилерійських боєприпасів у населеному пункті Ковбасна, що у 4 км від кордону з Україною. Після розвалу СРСР боєприпаси були визнані російською власністю і поступово вивозилися звідти.

Процес урегулювання придністровського конфлікту відбувається у форматі 5+2, де Придністров'я і Молдова розглядаються як учасники протистояння, Росія, Україна і ОБСЄ – посередники, а Євросоюз і США – спостерігачі. При цьому ПМР прийнято відносити до російської зоні впливу (в Тирасполі навіть є центр видачі жителям регіону російських паспортів), а участі України в переговорному процесі придністровська сторона не дуже довіряє, вважаючи, що Київ заодно з Кишиневом. Молдова ж, у свою чергу, вважає Придністров'я своєю територією. А ось у ПМР, за словами її нинішнього лідера Вадима Красносельського, хочуть незалежності, а потім об'єднання з Росією. Зокрема, нещодавно парламент невизнаної ПМР прийняв у першому читанні законопроект про використання державного прапора РФ на однакових засадах із прапором так званої республіки.

Президенту Молдови не сподобалося рішення КС країни про визнання Придністров'я окупованим РФПрезидент Молдови Ігор Додон висловив невдоволення рішенням Конституційного суду про визнання неконституційним розміщення на території країни іноземних військових контингентів.

Ставлення Кишинева до статусу ПМР не змінилося навіть після того, як 2016 року президентом Молдови став проросійський політик Ігор Додон. «У Молдови немає майбутнього без Придністров'я, а у Придністров'я немає його без Молдови. Коли хтось із лівого берега каже, що ми ніколи не будемо разом, я питаю: хочете до України? Ви повинні обрати, дорогі придністровці. Незалежності не буде ніколи. Статусу суб'єкта Російської Федерації не буде, тільки об'єднання в рамках єдиної держави...», – заявив недавно Додон.

Після того, як Росія анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі, присутність ОГРВ в Придністров'ї і взагалі проросійська спрямованість невизнаної республіки почали розглядатися українською стороною як серйозна загроза нашій національній безпеці. 2015 року голова СБУ Василь Грицак заявив, що українські спецслужби зірвали створення так званої «Бесарабської народної республіки» у складі дев'яти районів Одеської області. Прихід «зелених чоловічків» планувався саме з Придністров'я.

Відзначимо також, що актуальна 2014-го концепція створення т. зв. «Новоросії», до складу якої, за задумом росіян, мали увійти Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська й Харківська області, передбачала фактичне возз'єднання Придністров'я з територією РФ. Відмова від проекту «Новоросія» внаслідок збройного опору українців спричинив певне невдоволення в Росії – щоправда, в середовищі діячів маргінального штибу. «ПМР у грудні 2013 року пропонувала своє входження до складу РФ. Якби тоді її прохання було задоволене Москвою, події і в Донбасі, і в Одесі могли б піти зовсім по-іншому. Входження до РФ спершу Придністров'я, а потім і Криму різко змінювало розстановку сил на Південному Сході екс-УРСР, потужно живило російську іриденту і забезпечувало всі умови для стрімкого створення «Великої Новоросії», яка повністю виводила з ладу залишок України і повністю знімала блокаду Придністров'я, відновлюючи його сухопутний зв'язок з РФ», – писав у своєму блозі один з лідерів російської «Партії дєла», письменник-футуролог і публіцист Максим Калашников.

Російський прапор став другим «державним» у Придністров'їВлада Придністров'я вважає, що використання прапора РФ стане стимулом для економічної і політичної інтеграції.

Йому вторить і ватажок терористів Слов'янська Ігор Гіркін (Стрєлков). «Відчувши послаблення загрози повномасштабної війни, київська влада «дотискає» московських «терпил», що обгидилися за всіма напрямками. А страждають, звісно, росіяни. Придністров'я, на відміну від Абхазії і Південної Осетії, російська влада як незалежну республіку не визнала і не збирається», – прокоментував Гіркін заборону транзиту продовольства до ПМР через Україну.

Усвідомлюючи загрози, 21 травня 2015 року Верховна Рада розірвала п'ять угод між урядами України і Росії щодо військової співпраці між державами. Серед них – угоду Києва з Москвою про транзит через Україну російських військових формувань, які тимчасово перебувають на території Молдови. Таким чином, постачання ОГРВ стало можливим тільки повітрям, але при цьому Україна демонстративно перекинула під Одесу додаткові зенітно-ракетні комплекси С-300, організувавши блокаду російського придністровського угруповання.

А 18 травня 2017 року, за два дні до нового витка блокади ПМР, депутат і радник Президента Петра Порошенка Ірина Фриз заявила, що кордон із Придністров'ям може бути взагалі закрито до відновлення територіальної цілісності Молдови, в разі появи на кордонах України «будь-яких мілітарних представників країни-агресора». «Наших спроб змусити ПМР прибрати російську ОГРВ, схоже, не розуміють у Тирасполі. Здається, приходить час вдатися до більш чітких і жорстких політико-економічних пояснень, щоб ця «гра в дурня» придністровського керівництва припинилася», – пояснила Фриз.

Якщо не брати до уваги військової операції і повернення до давно закритого проекту «Новоросія», у Кремля залишається дуже мало можливостей впливати на Україну в придністровському питанні. З іншого боку, Київ може розіграти придністровську карту для того, щоб впливати на Кремль у питаннях врегулювання ситуації на Донбасі. У всякому разі, аби застерегти від ескалації бойових дій на сході нашої країни.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...