Парламентський екватор: як політики ховалися за популізмом і «рятували» голосування

Олександр Радчукполітолог

Після майже місячної перерви на свята і «роботу в округах», тільки 16 травня народні депутати України спромоглися зібратися на пленарне засідання. Екватор своєї роботи законодавчий орган зустрів украй низьким ККД. Головна причина проблем – безконтрольний популізм політиків.

Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Рада популізму. Екватор втрачених надій парламенту 8-го скликання», спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.

«Популістські обіцянки притаманні всім політикам у світі. Здавалося б, у цьому немає нічого дивного: політикам властиво обіцяти більше, ніж вони можуть виконати. Тільки визначальною рисою саме українських депутатів є те, що під час виборчої кампанії вони свідомо обіцяють те, що виконати неможливо у принципі», - підкреслив Радчук.

Експерт зазначив, що в даному разі виникає логічне питання: чому українці обирають політиків, про яких заздалегідь відомо, що вони не впораються з тим, що самі ж і наобіцяли?

«Висновок очевидний: у більшості своїй українські громадяни не готові контролювати те, що говорить той чи інший політик, а під час голосування більше покладаються на власні емоції. Тому велика частина того, що обіцяли і продовжують обіцяти парламентарії, так і залишиться нереалізованим навіть у наступні два з половиною роки повноважень ВР 8 скликання», - вважає політолог.

Найбільш відповідальними стали дві найбільші фракції парламенту – НФ і БПП, а найменше з обіцяного виконали у фракції Опоблока.

«Провладні фракції показують найкращі результати завдяки доступу до формування порядку денного уряду і підтримці його ініціатив. А от робота парламентської опозиції не упорядкована: немає відповідного нормативного акту, який би прояснив сам сенс «опозиційної діяльності», - пояснює Олександр Радчук.

На його погляд, враховуючи ситуацію з відповідальністю нардепів, постають закономірні запитання щодо ефективності роботи парламенту.

«Прискорити зміни тут могли б наміри реформувати роботу Ради, про яких ще рік тому повідомив спікер Андрій Парубій. Зокрема, якщо б політик виконав обіцяне, то депутатів карали б за прогули і неперсональні голосування. Однак поки нардепи вільно вдаються і до прогулів, і «кнопкодавства», - зазначив фахівець.

Екватор роботи парламенту: БПП і НФ лідирують у рейтингу відповідальності«Слово і Діло» з'ясувало, які парламентські фракції найуспішніше реалізовують власні обіцянки.

Експерт уточнив: якщо б роботу парламенту реформували, погоджувальну раду фракцій проводили б не по понеділках, а наприкінці тижня – в п'ятницю, яку з невідомих причин зробили «скороченим днем».

«Не відбувся прорив і у сфері контролю за персональними голосуваннями нардепів. Причини ті ж, що і в попередніх складах ВР: частина депутатів займаються не законотворчою діяльністю, а, приміром, бізнесом. Тоді як їхні колеги, щоб «урятувати» голосування в сесійній залі, йдуть на порушення Конституції, голосуючи за себе і за сусідів», - констатував політолог.

На його переконання, відсутність прогресу в реформуванні діяльності парламенту впливає і на якість поданих законопроектів, і на ефективність Ради загалом.

«Тільки у квітні ми почули від голови ВР про перші кроки з реформування. Відповідно не варто сподыватися вже незабаром побачити суттєві зміни у підходах народних депутатів ы якісно інше ставлення до виконання ними своїх обов'язків», - резюмував Олександр Радчук.

Детальніше читайте в матеріалі «Рада популізму. Екватор втрачених надій парламенту 8-го скликання»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...