«Покращення» від Гройсмана: чому влада намагається затіяти грандіозну перевірку доходів українців

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Один з пунктів затвердженого нещодавно плану пріоритетних дій Кабміну Гройсмана на 2017 рік передбачає запровадження для всіх без винятку українців декларування їхніх доходів.

Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Платити всім. Навіщо державі загальне декларування доходів громадян?» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.

«Планується, що держава через спеціальні структури ДФС візьме під контроль доходи та витрати всіх законослухняних громадян, що неминуче призведе до створення нового репресивного апарату», - констатував експерт, зазначивши, що при цьому влада розраховує на позитивну реакцію, адже ідея перебуває в суспільному тренді боротьби з корупцією.

У зв'язку з нинішньою ініціативою уряду без відповіді залишається питання: чому саме зараз, і що заважало запровадити загальне декларування раніше. Несміливі спроби раніше робити Азаров і Яценюк, але при цьому попередній прем'єр, як і нинішній, обіцяли фундаментальну податкову реформу і тектонічні зміни у трудовому законодавстві.

«Ані реформи, ані змін поки не видно, зате вже заявлено курс на загальне декларування для українців. Мабуть, доходи українців куди більше хвилюють, ніж проблеми оподаткування», - додав політолог.

За попередніми підрахунками, задекларувати доходи зобов'яжуть близько 30 мільйонів громадян. Справа не тільки в боротьбі з корупцією: уряд не контролює від 40 до 50% обсягів української економіки, які працюють у «тіні».

«Але, за даними економістів, рівень «тінізації» перебуває в діапазоні 50-70% і є рекордним серед показників всіх країн ЄС. У 2014-2015 роках найбільш «тіньовою» в ЄС вважалася Болгарія, де нелегально працювало близько 30% всієї економіки», - розповідає Радчук, акцентуючи на тому, що середній показник «тінізації» економіки в ЄС - 18,3%.

Жити по-чесному: загроза зриву е-декларування та відставка керівництва НАЗКЧлен ради Реанімаційного пакету реформ прокоментував ризики ймовірної заміни керівництва НАЗК.

Рівень «тінізації» в 50% є критичним, зазначив експерт, у таких умовах держава просто перестає справлятися зі своїми функціями.

«Саме тому в уряді намагаються знайти спосіб знизити цей показник, навіть таким шляхом, як загальне декларування доходів», - пояснює політолог.

Тим часом, уточнив він, самі чиновники, депутати, судді за дві хвилі е-декларування встигли «засвітити» 30 мільярдів гривень доходів, половину з яких вони тримають у готівці. І це без урахування їхніх нерухомості, автомобілів і коштовностей.

Ідея масового декларування не сподобається більшості українців. Це вірний шлях до тотального контролю за життям економічно активних громадян і можливість для вибіркового переслідування за різними мотивами.

«Безумовно, декларування доходів – загальносвітова і європейська практика, але в розвинених країнах подавати свої декларації мотивує не страх перед каральної функцією держави, що, ймовірно, може статися у нас, а прагнення в майбутньому заробити більше», - вважає Радчук.

«Загальне декларування і відповідальність за незаповнені декларації може привести до непрогнозованих наслідків на ринку праці: зазначені в декларації доходи з зарплати «в конверті» автоматично спричинять проблеми для роботодавця і звільнення найманого працівника. Якщо вже обрано такий шлях, то йти ним потрібно тільки поетапно, одночасно з податковою реформою і прийняттям нового Трудового кодексу», - резюмував Олександр Радчук.

Детальніше читайте в матеріалі «Платити всім. Навіщо державі загальне декларування доходів громадян?»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: