Року роботи цілком достатньо, щоб оцінити ключові помилки та досягнення уряду Володимира Гройсмана.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Реформи по колу. Чого за рік досягли в Кабміні Володимира Гройсмана?» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Необхідність у змінах очевидна, а масштаби «перебудови» вражають, адже проблеми в економіці та соціальній сфері накопичувалися десятиріччями. Проте, дії Кабміну Гройсмана були сприйняті негативно. В основному через збільшення тарифів на всі можливі послуги, спроби контролювати діяльність малого та середнього бізнесу, слабку комунікацію уряду із суспільством», - міркує Радчук.
Але також експерт відмітив, що нинішній уряд зумів досягти певної макроекономічній стабільності, вдвічі підвищив розмір мінімальної заробітної плати, хоча й досі тривають дискусії з цього приводу.
«Наприклад, розділ «Сприятливі реформи для бізнесу» передбачає реалізацію всебічної податкової реформи, скорочення та реструктуризацію ДФС, але, після відставки Насирова, в ДФС досі не можуть призначити нового голову. Гальмується реформа системи управління державними фінансами. Не просувається пенсійна реформа. Так і не була впроваджена адресна система соціальної підтримки. Поки що провалено процес приватизації. Так і не стався прорив у встановленні зрозумілої податкової політики», - аналізує політолог провальні пункти плану дій Кабміну.
На думку експерта, стратегічні завдання, які Гройсман обіцяв виконати на посту прем'єр-міністра, залишаються зі статусом «у процесі виконання», а часу не так вже й багато: так чи інакше найближчі заплановані в політичному житті зміни відбудуться вже у 2019 році.
Але експерт вважає вагомим досягненням те, що співробітництво з МВФ вдалося зберегти.
«Левова частка запланованих урядом на 2017 рік кроків дублює пункти меморандуму про співпрацю з МВФ. Власне, все виписане в меморандумі й буде планом дій Кабміну на 2017 рік», - підкреслив Радчук.
Однак тут, як вважає Олександр, виникають проблеми. По-перше, ефект від виконання завдань буде залежати від професіоналізму та бажання самого уряду. По-друге, не всі зазначені в меморандумі кроки матимуть однозначний ефект для української економіки.
«Наприклад, проблеми виникнуть під час підготовки до земельної реформи та реалізації плану з приватизації держпідприємств. МВФ розраховує на відкритий ринок землі до кінця травня 2017 року. Влада не готова до таких поворотів», - нагадав політолог заклики МВФ та позицію політиків.
Враховуючи вищенаведене, чисельність опозиційних сил, які будуть не проти перевиборів і зміни уряду, збільшиться, як вважає Олександр Радчук.
Як працюють міністри Гройсмана? Дайджест обіцянок уряду з 29 березня до 4 квітня«Слово і Діло» продовжує традиційний моніторинг виконання обіцянок членів українського уряду.
Але, на думку експерта, в жодної з опозиційних сил наразі недостатньо голосів у парламенті для реалізації цієї мети. Швидше за все мова піде про «точкові рішення» щодо кадрових ротацій.
«Першими відправлять у відставку тих керівників міністерств, від роботи яких буде залежати подальший успіх щодо реалізації пріоритетних напрямків, визначених прем'єр-міністром. Тобто зміни точно відбудуться в МОЗ, ймовірно - в Мінсоцполітики, в Мінагрополітики, а також в Міненергетики. Не виключено, що під роздачу потраплять міністр фінансів і глава Мінінфраструктури», - резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Реформи по колу. Чого за рік досягли в Кабміні Володимира Гройсмана?».
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»