Немає іншого українського чиновника, чиєї відставки чекали б і вимагали так само, як голови Нацбанку Валерія Гонтаревої. Це за її «мудрого керівництва» гривня знецінилася більш ніж утричі, а також «впали» близько 90 банків. При цьому «дочкам» російських банків було у нас повне роздолля й максимальне сприяння, в тому числі безмежне рефінансування за наш з вами рахунок. Після екс-генпрокурора Віктора Шокіна це другий сліпо відданий особисто Президенту Порошенку чиновник, відставки якого так наполегливо домагався Захід.
Валерія Олексіївна місяць тому все ж заїкнулася про свою можливу відставку, але сформулювала це хитро, мовляв, це можливо після отримання четвертого траншу кредиту МВФ. Ну щоб виглядало красиво: місія виконана, кредит отриманий, можна і йти. Насправді ж, швидше за все, ситуація протилежна: довгоочікуваний транш нам погодилися виділити за однієї з головних умов – відставки Валерії Гонтаревої.
Початок славетних справ
Курсові гойдалки були однією з найулюбленіших забав Нацбанку часів Гонтаревої. Співвідношення гривні й долара змінювалося настільки різко в обидва боки й настільки непередбачувано, що розгублені громадяни вже не знали. куди їм бігти й що робити зі своїми заощадженнями. Вкладникам банків було простіше: Гонтарева сама вирішила за них, що свої гроші не отримає завчасно ніхто, встановивши драконівські обмеження. Багато хто так і не побачив своїх грошей взагалі, оскільки стараннями Гонтаревої чимало банків розорилися. Ганебні обмеження щодо валюти діють і досі, змушуючи людей звертатися не в обмінники, де б із них утримували й військовий збір, і відсоток до Пенсійного фонду, а до підпільних міняйл, які, кажуть, були якщо не повністю підконтрольні, то щонайменше ділилися своїми чималими прибутками з керівництвом регулятора.
У гібридній війні РФ проти України мав би бути гібридний захист у сфері фінансівГолова Комітету економістів України оцінив ситуацію в банківському секторі та продаж дочок російських банків в Україні.
Валерія Гонтарева з 2007 й аж до призначення в НБУ в 2014-му була головою ради директорів групи компаній «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU). Вона нібито продала свою частку, але досі не отримала повний розрахунок. А тепер давайте подивимося на великі операції цієї компанії: багато які з них робилися в інтересах тоді ще простого українського олігарха Петра Порошенка, а крім того Гонтарева «впарювала» своїм клієнтам великі пакети акцій російських банків. Перше пояснює її призначення главою Нацбанку, а друге – її неадекватне (якщо не злочинне) заступництво за банки країни-агресора, адже вона давала своїм клієнтам гарантії прибутковості рекомендованих угод, та і її особистий добробут від цього залежить значною мірою. Чому ж тільки спостерігачів всередині України й за її межами бачили кричущий конфлікт інтересів у перебуванні Гонтаревої в НБУ, а Президент і компетентні органи – ні?
Розбиті банки не склеїти
Про те, як Гонтарева «зачищала» ринок від недобрих банків, можна писати книги – сльозами їхніх вкладників. Схема була проста: потрібні банки починали під носом НБУ роздувати процентні ставки по депозитах, НБУ гарантував надійність цих фінансових установ, люди починали активно нести туди депозити, гроші, знову ж таки, під носом НБУ моментально виводилися з цих банків і незабаром вони оголошувалися неплатоспроможними. А у випадку з банком «Михайлівський» нахабство просто зашкалювало: людям підсовували договори не з самим банком, а з якимись інвестиційними фондами, щоби після краху банку державний Фонд гарантування вкладів фізичних осіб нічого не був їм винен. Нацбанк прекрасно все це знав, бачив і розумів, чим і коли це закінчиться, але лише потирав руки, поки одного дня не оголосив «Михайлівський» банкрутом.
З Платинум-банком ситуація була не менш кричущою: журналісти й експерти на весь голос кричали про те, що банк валиться, що там є інтереси заступниці глави НБУ Катерини Рожкової. Але банк тільки збільшував ставку по депозитах до космічних 27-28% річних, в масованій рекламі обіцяв виплату відсотків щотижня, поки не закінчив як Дельта-банк, банк «Михайлівський» і кілька десятків інших банків. Тобто, поки ми страждали від агресії зовнішнього ворога, з нашим добробутом всередині країни активно воювала мадам Гонтарева. При цьому «дочки» російських банків отримували величезні кошти у вигляді рефінансування – іншими словами, Гонтарева нашими, бюджетними, коштами гасила проблеми фінустанов країни-агресора, до того ж, не соромилася зустрічатися з ними прямо в офісі Нацбанку. І лише силове блокування таких банків привело до того, що вони вирішили згортатися й залишити український фінансовий ринок. Втім, до цього блокування є маса запитань, але це тема окремої статті.
По слідах Насірова?
Напередодні неминучої відставки Валерія Гонтарева випромінює суцільний позитив, пророкуючи інфляцію на рівні всього 9% за зростання ВВП 2%. Не забуває, правда, додати, що це через поганих блокадників торгівлі з ОРДЛО ми недоотримаємо 1% зростання ВВП (ми ж розуміємо – це «Донбас годує Україну»). Правда, жодного слова про вдале для України зростання світових цін на сталь і небачений минулорічний урожай Гонтарева не говорить – не хоче псувати картину благоденства в країні під керівництвом її колишнього клієнта, а потім і роботодавця Петра Порошенка та її особисто. А ось рішення про четвертий транш МВФ абсолютно не дарма співпало з новою хвилею розмов про відставку Гонтаревої. Сама вона активно підбирає собі заміну й публічно про це повідомляє, розповідаючи, що новим главою НБУ повинна стати абсолютно аполітична людина. Дякуємо, що просвітили. В її «аполітичності» (особливо після анексії ПриватБанку) всі вже переконалися.
Без МВФ українські політики крали, крадуть та будуть красти даліКерівний партнер компанії Capital Times розповів, наскільки необхідним є отримання траншу МВФ для України та коли буде його кінцевий термін.
Але з самою відставкою Гонтаревої ситуація некрасива: то новопризначена представником Президента в ВР Ірина Луценко заявляє, що заява про відставку є, то її попередник на цій посаді, а тепер новоспечений глава фракції БПП Артур Герасимов каже, що це все чутки. Потім і сама дружина генпрокурора каже, що журналісти перекрутили її слова й вона, мовляв, нічого такого не говорила (а ось її цитата добової давності, судіть самі: «Думаю, що той фронт роботи, який вона (Гонтарєва – ред.) на себе брала, вона виконала і написала заяву – є такий момент»). В чому заминка? Напевно, в остаточному узгодженні кандидатури нового глави НБУ. Найімовірніше, ним стане глава Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. А крім того, Гонтарева, яка занадто багато знає, у становищі людини, яка може вимагати «відступних» у вигляді гарантій недоторканності. Але як Президент їх їй дасть, якщо він не контролює дії деяких антикорупційних органів, котрі отримують настійні рекомендації від Заходу? У цьому, ймовірно, й полягає заминка: НАБУ і так уже активно «шмонає» НБУ й домовитися буде не так просто... Журналісти тим часом уже приміряли на Гонтареву коричневу ковдру Насірова – нічогенько так вийшло, хоча автору цих рядків більше подобаються смугасті костюми Валерії Олексіївни – вони навіюють правильні асоціації та краще висловлюють соціальний запит суспільства на посадку найодіозніших діячів нинішньої влади.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»