До блокади можна було б і не доводити, якби 3 роки усувались її причини. Можна було вирішити проблему стратегічно – комплексно та за декількома напрямками.
Про це на своїй сторінці в Facebook написав голова Комітету економістів України Андрій Новак, передає «Слово і Діло».
«Нам потрібно щорічно біля 9 мільйонів тонн марки А, замінити їх можна. Зокрема, переобладнанням станцій із марки А на марку Г. Простіше й правильніше це зробити на двох блоках ТЕС – це мінус 1 мільйон тонн вугілля марки А. На це потрібно близько 6 місяців. Гроші – не проблема, це енергетика, завжди готові якщо не інвестори, то кредитори, й уже було обіцяно зробити це в 2015 році, потім у 2016-му, тепер – нова обіцянка зробити це в 2017 році», – розповідає Новак.
Антрацитовий зашморг – як політики позбавляли Україну вугілля з окупованого ДонбасуВтрата центрального Донбасу призвела до дефіциту в Україні вугілля антрацитної групи, марок «А» і «Т». Це актуалізувало в суспільстві питання диверсифікації поставок і загального підвищення ефективності енергетичної галузі країни.
Крім того, наголосив він, в Україні є так званий Бурштинський енергоострів, який відключений від Об'єднаної енергетичної системи України й підключений до європейської.
«Є технічна можливість «розвернути» 3 блоки Бурштинської ТЕС загальною потужністю 600 мегават в ОЕС України. Таким чином, ці блоки, що працюють на марці Г, можуть замінити блоки на марці А. Це ще мінус 1,5 мільйона тонн вугілля марки А», – підрахував експерт.
Третій важливий момент, на його думку, – це закупівля вугілля за імпортом.
Крім того, за його словами, «Роттердам+» працює на обидві групи вугілля – дефіцитну А та профіцитну Г. Звідси й надприбутки за Г, що мали бути спрямовані на закупівлю марки А.
«За рік портова інфраструктура дозволяє перевалювати 5 мільйонів тонн вугілля марки А. Імпортувати можна з ПАР, США, Австралії, В'єтнаму, Китаю», – констатував економіст.
За його словами, вугілля – це лише ресурс для виробництва електроенергії. Можна імпортувати готову електроенергію.
«У нас це, мабуть, єдиний такий ринок, де імпорт неможливий, тому що закритий регулятором. Але ж від імпорту виграє споживач, адже щоконкуренція працює на його користь. Навіть без Росії Україна може імпортувати до 1 гектовата, що заміщує біля 2 мільйонів тонн вугілля. В комплексі ці заходи можуть дати заміщення 9,5 мільйонів тонн вугілля марки А, тобто більше за річну потребу», – проаналізував ситуацію Андрій Новак.
Як влада намагалася вирішити проблему дефіциту вугілля через втрату центрального Донбасу та що обіцяли політики, «Слово і Діло» описало в матеріалі «Антрацитовий зашморг – як політики позбавляли Україну вугілля з окупованого Донбасу».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»