Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Експерти аналітичної групи Левіафан підготували до початку шостої сесії чинного скликання парламенту огляд найцікавіших та найважливіших законопроектів, що може бути включений до порядку денного парламенту.

У вівторок відбулося відкриття шостої сесії Верховної Ради України. А отже стартує новий політичний сезон, який ми будемо вивчати з усією прискіпливістю, притаманною українцям. І попри те, що парламенту не вдалося з першої спроби ухвалити порядок денний сесійного тижня, Рада повинна найближчим часом дійти до розгляду питань, про які поговоримо нижче.

Конституційний суд

Народні обранці повертаються до розгляду питання реформування Конституційного суду України. Депутати розглянуть одразу два проекти нового закону про Конституційний суд. Проект №5336 авторства народного депутата Юрія Одарченка та альтернативний – №5336-1 – авторства народних депутатів-членів комітету з питань правової політики та правосуддя. Верховна Рада найвірогідніше віддасть перевагу альтернативному законопроекту. Він передбачає створення на законодавчому рівні умов для реалізації права на конституційну скаргу – новий запроваджений Конституцією додатковий національний засіб юридичного захисту прав особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон суперечить Конституції; законодавче закріплення нової організаційної структури Конституційного суду України тощо.

Нова організаційна структура Конституційного суду включатиме:

  • велику палату, що діятиме в складі усіх суддів КСУ та вирішуватиме питання у справах за конституційними поданнями та зверненнями;

  • два сенати суду, кожен із яких діятиме в складі дев’яти суддів і розглядатиме питання щодо відповідності Конституції законів чи їх окремих положень за конституційною скаргою особи. Сенат суду буде діяти як Конституційний суд; ухвали сенату суду про відмову у відкритті конституційного провадження щодо справ за конституційними скаргами будуть остаточними;

  • шість колегій суддів, кожна з яких діятиме в складі трьох суддів. До повноважень колегії належатимуть вирішення процесуальних питань. Ухвала про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою, постановлена трьома суддями колегії суддів КСУ, буде вважатися остаточною. Це дасть змогу зменшити навантаження на суд і забезпечити надходження на його розгляд обґрунтованих конституційних скарг, що відповідатимуть критеріям прийнятності.

Судоустрій

Ще одна «спадщина» з минулого пленарного тижня – проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) №5271. Документ пропонує ввести в цивільне судочинство інститут присяжних. Проект є органічним продовженням змін до Конституції України в частині правосуддя, є слушним, і, незважаючи на певні техніко-юридичні недоліки, заслуговує на ухвалення.

Місцеве самоврядування

Верховна Рада в четвер планує розглянути цілий блок питань, що стосуються реформи місцевого самоврядування. Ухвалення цього пакету законопроектів є вимогою представництва Ради ЄС в Україні.

Перший із запропонованих законопроектів – №2489 «Про службу в органах місцевого самоврядування». Ним задеклароване створення правових передумов для:

  • підвищення престижності служби в органах місцевого самоврядування;

  • врегулювання статусу службовця органу місцевого самоврядування;

  • рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування виключно на основі заслуг;

  • прозорого прийняття на службу до органів місцевого самоврядування;

  • стимулювання кар’єрного росту;

  • деполітизації;

  • нової моделі оплати праці, що мінімізує суб`єктивізм керівника;

  • впровадження ефективного механізму запобігання корупції;

  • підвищення рівня соціального та матеріального захисту службовців.

Чи втіляться ці задуми народних обранців – покаже час.

Другий законопроект – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» № 4772 – передбачає створення механізму для врегулювання суспільних відносин, що виникають під час приєднання територіальних громад сіл, селищ до вже існуючих об’єднаних територіальних громад. У цьому зв’язку пропонується доповнити закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» новим розділом «Порядок добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад», де визначається порядок ініціювання добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад, порядок підготовки відповідного проекту рішення, особливості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальних громад, що приєдналися, в період після приєднання до набуття повноважень новообраною радою об’єднаної територіальної громади на чергових місцевих виборах. Крім того, в документі пропонується вдосконалити механізм державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до об’єднаних територіальних громад. Разом із тим, у проектом пропонується розширити фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст для громад, що приєднуються. Окремо в проекті пропонується внести зміни до закону України «Про місцеві вибори», спрямовані на регламентацію процедури призначення та проведення виборів депутатів до рад об’єднаних територіальних громад у зв’язку з приєднанням до них.

Найбільше обіцянок політики роздають у вересні – дослідження«Слово і Діло» дослідило, в які місяці року політики в Україні роздають найбільшу кількість обіцянок.

Також Рада розгляне проект №3149 «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових». Ним пропонується надати повноваження органам місцевого самоврядування встановлювати заборону продажу пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у визначений час доби в межах відповідної адміністративної території (крім закладів ресторанного господарства). Також він встановлює адміністративну відповідальність за торгівлю вказаним товаром у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Видобуток корисних копалин

В анонсований проект порядку денного першого тижня шостої пленарної сесії Ради включений до розгляду проект закону «Про видобування та реалізацію бурштину» №1351-1. Документ розроблений групою народних депутатів на чолі з Бориславом Розенблатом та внесений до парламенту ще наприкінці 2014 року. У квітні 2015-го він був ухвалений у першому читанні, а до другого читання підготований у листопаді того ж року. Однак більше року знадобилося парламентарям, аби повернутися до цього питання.

Доопрацьований законопроект наразі складається з 40 статей, які структуровані на 6 окремих розділів. При підготовці законопроекту до другого читання враховано 154 та відхилено 245 поправок, запропонованих народними обранцями. Вилучені положення, які раніше були визнані такими, що мають корупціогенні фактори (наприклад, про обласні комунальні підприємства, як первинні надрокористувачі).

Нагадаємо, документ врегульовує правові відносини щодо користуванням надрами з метою видобування, реалізації та обробки бурштину. Окремо запроваджується зважений підхід до розв’язання наслідків його нелегального видобутку. На думку авторів законопроекту, стратегічним завданням є створення в Україні цивілізованого ринку бурштину з чіткими правилами участі в ньому.

Користування бурштиноносними надрами відрізнятиметься за метою та строками, а саме для:

  • геологічного вивчення (ділянка надаватиметься в користування строком на 5 років);

  • геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки (на 5 років);

  • видобування бурштину (на 20 років). Суб’єкти господарювання набуватимуть права користування бурштиноносними надрами на підставі спецдозволу, який видаватиметься Держслужбою з геонадр за результатами проведення аукціону.

Зазначаються й виключення, коли таке право можна буде отримати без аукціону. Користування бурштиноносними надрами визначається платним. До речі, платною є і видача вищезгаданого дозволу. Розмір плати за користування встановлюватиметься Податковим кодексом України, а вартість видачі дозволу дорівнюватиме вартості робіт із рекультивації порушених внаслідок видобування бурштину земель, виходячи з регіональних програм, розроблених та затверджених місцевими радами обласного значення.

Поки політики обіцяють, бандити ділять український бурштин«Слово і Діло» вирішило нагадати політикам, що їм варто поквапитися з виконанням своїх обіцянок щодо бурштину, оскільки за дорогоцінне каміння вже проливається кров.

Також передбачається створення спеціальних бурштинових бірж, які в перспективі мають стати єдиним майданчиком законної торгівлі добутим камінням. Прозорі умови участі в біржовій торгівлі та правила обліку бурштину поступово повинні звести нанівець чорний ринок. Крім того, передбачається відчутне посилення кримінальної відповідальності за порушення правил охорони надр. В комплексі такі заходи мають привести до ліквідації організованих злочинних організацій, що покривають нелегальний видобуток і контрабанду бурштину.

В цілому, попри на формальності юридичної техніки, ідею законопроекту можна вважати цілком вдалою, проте авторам законодавчої ініціативи не завадило б актуалізувати супровідні документи до законопроекту. Оскільки це саме той випадок, коли в тексті закону йдеться про одні механізми та правові важелі, а в пояснювальній записці – про інші.

Електронна ідентифікація

До другого парламентського читання доволі оперативно підготований урядовий законопроект №4685 «Про електронні довірчі послуги». Він покликаний замінити чинний закон «Про електронний цифровий підпис». Нагадаємо, в першому читанні, ухвалення якого відбулось у вересні минулого року, хоч і не з першого разу, та він був підтриманий голосами 260 народних обранців.

Доопрацьований законопроект складається з 37 статей, об’єднаних у 7 самостійних розділів. При підготовці законопроекту до другого читання частково або редакційно враховано 318 та відхилено 130 поданих поправок. Документ наводить правове визначення основних термінів, суб’єктний склад правовідносин, перелік та повноваження державних органів, що здійснюють контроль, нагляд та розвиток цієї сфери правовідносин. Він покликаний адаптувати систему «відкритих ключів» України до вимог країн європейського простору. Закон імплементує (хоча, правду кажучи, радше копіює) положення Європейського регламенту № 910/2014.

На цьому питання електронно-комунікаційної галузі не закінчуються. Адже, якщо пощастить, то народні обранці все ж повернуться до повторного першого читання законопроектів про електронні комунікації. Нагадаємо, вперше дана проблематика була піднята народепами Юрієм Мороком та Юрієм Мірошниченком у вересні 2015 року, коли вони внесли на розгляд спільний законопроект №3549. Порушена в документі тема викликала інтерес серед інших парламентарів, внаслідок чого група депутатів на чолі з Олександром Данченком запропонувала альтернативний варіант документа (№3549-1). Спільні погляди з даного питання також висловили й народні обранці Руслан Лук'янчук і Валерій Бабенко (законопроект №3549-2). Однак після того, як основний проект закону – №3549 – не був підтриманий у сесійній залі, а альтернативний – №3549-2 – застряг у парламентських комітетах і врешті був знятий з розгляду розробниками, ці ж самі автори внесли ще по одному законопроекту: Мороко й Мірошніченко – №3549-3, а Лук'янчук і Бабенко – №3549-4.

Наразі в проекті повістки дня пленарного тижня йдеться про три альтернативні законопроекти: 3549-1, 3549-3 та 3549-4. За великих рахунком, в кожному з них ідеться про регулювання діяльності в галузі електронних комунікацій, зокрема, про адаптацію та приведення законодавчої термінології у відповідність до пакетів регулювання 2003, 2009 років; закріплення за органом незалежного національного регулювання у сфері електронної комунікації повноваження визначати відповідні ринки, сприяти конкуренції на таких ринках, а також унормування механізмів ефективного використання номерного та радіочастотного ресурсів тощо.

Кожен із документів має як сильні, так і слабкі сторони. Найбільш логічним вбачається об'єднання раціональних положень усіх документів у спільному підсумковому варіанті, над чим варто було би попрацювати профільному парламентському комітету, прибравши всі гострі кути в його тексті.

Сільське господарство

Вперше до сесійної зали вноситься законопроект №4570 «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (щодо уточнення деяких термінів та понять)», розроблений Держагентством рибного господарства.

Підвищення мінімальної зарплати – перші наслідки скандальної реформиМоніторячи заяви політиків, «Слово і Діло» не просто надає статуси «виконано/не виконано», а й звертає увагу на причини, через які політики переглядають своє ставлення до виконання обіцянок.

Попри гучну назву, документ усього-на-всього вносить термінологічні поправки до чинного законодавства. Так, за великим рахунком, ним пропонується внести поправки до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтрімкою», згідно з якими термін «риби» буде замінений на «водні біоресурси». Своєю чергою, загибель водних біоресурсів, відповідно, буде віднесена до страхового випадку в разі настання певної події, передбаченої договором страхування.

Подолання вето Президента

Цього тижня парламент пропонує розглянути 4 законопроекти, на яких Глава держави наклав вето. Обидва стосуються питання екологічної експертизи: №3259 Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» та №2009а-д «Про оцінку впливу на довкілля» (докладніше про це читайте в нашому огляді від 17 січня цього року).

Спецконфіскація

Також цього тижня коаліція знову спробує включити до порядку денного проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вилучення необґрунтованих активів на користь держави в порядку цивільного судочинства» (№5577). Це так званий законопроект про спецконфіскацію, що є ідентичним проекту №5142 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів».

Що вони пропонують?

Режим спецконфіскації до необґрунтованих активів планують застосовувати шляхом подачі позовної заяви від імені генерального прокурора або виконувача обов’язків генерального прокурора, заступника генпрокурора-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури упродовж строку загальної позовної давності з дня накладення арешту на вказані в позовній заяві активи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.

Впадає в око той факт, що позов має подаватися лише високопосадовцями, що з одного боку, звичайно, обмежить коло тих, хто гіпотетично може потрапити в поле зору ГПУ та САП, а з іншого – підвищить роль та статки керівників цих структур.

Інформація про порушення провадження у справі розміщуватиметься в друкованому органі, що визначатиметься Кабінетом Міністрів України, на офіційних веб-сайтах судової влади та Генеральної прокуратури. Позов про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження пред’являтиметься власнику активу:

1) щодо якого є обґрунтовані підстави вважати, що він є номінальним власником таких активів;

2) який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в котрому виявлені такі активи.

Власником активів також може бути юридична особа.

Що ж пропонується стягувати? Йдеться про:

  • кошти в готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах;

  • ціні папери, платіжні документи, банківські метали та коштовне каміння (за умови якщо їхня вартість перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати (тобто 1,5 млн грн).

Примітно, що в документі немає визначеного спеціального складу злочину, стосовно якого може бути застосований режим спецконфіскації, тобто під санкцію може потрапити кожен, (хоча й не в кожного на рахунку є півтора мільйона гривень).

Цікаво також, що однією з підстав, які можуть вплинути на визнання активів такими, що є необґрунтованими, є неможливість доведення офіційності джерел отримання активів. Виходячи з того, що 80% громадян отримують зарплати в конвертах, рішення суду буде однозначно на користь прокуратури.

Виникає логічне запитання: чому не можна стягувати незаконно отримані активи в порядку, передбаченому главою 9 Цивільного процесуального кодексу «Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування», адже в принципі, все що вимагається від прокуратури, – це довести провину посадовця у вчинені корупційного злочину або легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 2331). Відповідь на поверхні. Виходячи із змісту статті, обов’язок доведення, обґрунтованості чи необґрунтованості активів лежить саме на власнику таких активів. Це означає відсутність необхідності доводити будь-яку вину власника майна, що теоретично може бути конфісковане.

Хоча ця редакція законопроекту про спецконфіскацію, навідміну від проекту Тетяни Чорновол, принаймні не суперечить Конституції, неможливість доведення законніоті доходів, отриманих власником майна, фактична відсутність необхідності органам прокурори доводити будь-яку провину власника активів однозначно призведе до зловживань з боку правоохоронців.

Також викликає занепокоєння той факт, що, якщо власником необґрунтованих активів може бути юридична особа, а в період позовного провадження щодо доведення необґрунтованості активів ці активи можуть бути арештовані, то генпрокурор та його заступники можуть зупинити діяльність будь-якого заводу чи підприємства, що навряд чи позитивно вплине на інвестиційну привабливість України.

Санкції

Група депутатів на чолі з Максимом Бурбаком зареєструвала проект постанови про заходи щодо захисту національних інтересів, нацбезпеки, суверенітету й територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності (№5350), в якому пропонується рекомендувати РНБО накласти персональні санкції на низку одіозних осіб.

«Народний фронт» закликав до розширення «нормандського формату»Парламентська фракція «Народного фронту» виступила з пропозицією розробити стратегію звільнення Криму та Донбасу, а «нормандський формат» розширити за рахунок США та Великобританії.

Якщо поглянути на цю постанову з суто юридичної точку зору, то вона зареєстрована відповідно до вимог сатей 3-5 закону України «Про санкції». Але є одне «але». Відповідно до ч. 1 ст. 1, санкції можуть застосовуватися з боку України стосовно іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

А тепер погляньмо на список осіб, до котрих пропонують застосувати санкції: Янукович Віктор Федорович, Фірташ Дмитро Васильович, Іванющенко Юрій Володимирович, Клименко Олександр Вікторович, Захарченко Віталій Юрійович, Пшонка Віктор Павлович, Присяжнюк Микола Володимирович, Клюєв Андрій Петрович, Ратушняк Віктор Іванович, Янукович Олександр Вікторович, Пшонка Артем Вікторович, Клюєв Сергій Петрович, Азаров Микола Янович, Курченко Сергій Віталійович, Табачник Дмитро Володимирович, Арбузов Сергій Геннадійович, Ставицький Едуард Анатолійович, Якименко Олександр Григорович, Азаров Олексій Миколайович, Богатирьова Раїса Василівна, Зубрицький Віктор Васильович.

Умовно цей список можна поділити на дві групи. Перша – це ті особи, які не є громадянами України, та які підпадають під вимоги законодавства (Якименко, Ставицький). Друга група – решта зі списку, що є громадянами України відносно яких немає кримінальних проваджень. Тобто використана стандартна формула, коли для того, щоб надати легітимність своїм діям, «професійні патріоти» записують до компанії тих, хто справді становить загрозу національній безпеці, політичних опонентів або тих, чиї бізнес-активи не дають спокійно спати.

Швидше за все, ця постанова не набере необхідної кількості голосів і буде використана як привід для піару.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...