Ініціатива голови Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича про «декомунізацію» державних свят уже викликала гострі дискусії. Суть ініціативи – скасування вихідних на 8 березня, 1 та 9 травня.
Про це в ексклюзивному матеріалі для «Слова і Діла» «Чому українцям важливо розібратися з власним ставленням до свят?» розповів політичний експерт Олександр Радчук.
Він зазначив, що також пропонується скасувати практику перенесення вихідного на понеділок, якщо свято випадає на суботу-неділю (крім Нового року, Різдва та Великодня). Крім того, пропонується додати 2 вихідних дня замість скасованих трьох – 9 березня (День народження видатного поета й художника Тараса Шевченка) та День сім'ї (пропонується відзначати в другу п'ятницю вересня).
«Прихильники таких нововведень відзначають: потрібно відмовитися від радянської спадщини, яка зараз є нічим іншим, як найкращим ідеологічним способом Кремля «зачепитися» за ідею відновлення в новій іпостасі старого СРСР. Адже війна йде не лише за території, а й за спосіб мислення українців», – розповів політолог.
З іншого боку, підкреслив він, противники нововведень апелюють до того, що українцям нібито потрібні вихідні дні для вирішення суто нагальних практичних потреб. Наприклад, 1-2 травня вже традиційно вважається найбільш сприятливою порою для роботи на присадибних ділянках. Травневі свята давно називають «картопляними днями». Дійсно, багато громадян у ці дні «святкують» із лопатами та іншим реманентом у руках.
«Відзначення 8 березня, 1, 2 та 9 травня вихідними днями залишилося Україні в спадок від радянської епохи. Зараз пропонують залишити ці державні свята, але відмовитися саме від вихідних днів», – уточнив політичний експерт.
За словами експерта, левова частка всіх вихідних припадає на святкування релігійних свят. На другому місці – свята, які залишилися в спадок від СРСР. Зате ключових дат, що є важливими для українців від початку незалежності, лише три: 28 червня – День Конституції, 24 серпня – День незалежності України, 14 жовтня – День захисника України.
Експерт переконаний, що звинувачення в тому, що в українців забирають вихідні, надумані, адже 9 з 11 вихідних на рік залишаться.
Проте українське суспільство критично оцінило ініціативу. Більше того, деякі політсили вже грають на електоральному полі, використовуючи популістські гасла щодо збереження прав трудящих. До того ж, у Кремлі вже вкотре заговорили про «жахи оскаженілої хунти» щодо планів «скасувати» так званий «День Перемоги».
Вихідні та свята в Україні: скільки будемо відпочивати в 2017 роціУ сумі державні свята та вихідні в 2017 році складуть 116 днів. Крім того, кожен українець, що працює, має право на 24 дні оплачуваної відпустки.
«Громадяни України мають самі для себе визначити, які свята для них є важливими, який сенс вони вкладають у ту чи іншу дату. Свят, які є символами української незалежності, має побільшати, що зовсім не варто прирівнювати до статусу вихідного дня», – вважає Радчук.
Щодо питання перенесення вихідних днів на будні, якщо свято припало на суботу або неділю, то єдиної думки поки немає ані в уряді, ані в суспільстві.
«Сесійний зал ледь заповнений наполовину, при тому, що самі парламентарі разом із Кабміном визначають графік свят і вихідних днів. А суспільству доведеться вибирати й визначатися з пріоритетами», – додав політолог.
Культ «заслуженого відпочинку» був закладений у радянські часи, коли після виснажливої праці держава гарантувала «заслужений» вихідний день.
«Тільки зараз очевидно: нова українська держава тримається не на зусиллях держави, а саме тих громадян, які вміють, хочуть і прагнуть працювати більше й ефективніше. Тому разом зі зміною ідеологічних орієнтирів варто задуматися й над зміною ціннісних, – проаналізував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Чому українцям важливо розібратися з власним ставленням до свят?».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»