Клінтон vs. Трамп: як змінювалися електоральні настрої у США

Сьогодні Сполучені Штати Америки обирають свого 45-го президента. Ймовірність того, що ним стане Гілларі Клінтон, як вважають аналітики, становить 90%, проте виборці, схоже, в цьому ще зовсім не впевнені. Принаймні про це свідчать результати опитувань, що проводились різноманітними американськими медіа протягом останніх 4 місяців. І поки весь світ, затамувавши подих, стежить за ходом голосування, «Слово і Діло» вирішило нагадати, яким був шлях обох кандидатів до того результату, який вони сьогодні отримають.

Клінтон уже перемогла Трампа на трьох поспіль сесіях загальнонаціональних дебатів, щоправда, кожного разу частка виборців, що повірили їй більше, ніж одіозному мільярдеру, скорочувалася: спочатку вона становила 62%, потім – 57%, а потім 52%.

Це дає прихильникам Трампа певну надію, адже, за результатами соціологічних досліджень, проведених низкою місцевих медіа, були періоди, коли йому вдавалося не тільки наблизитися до своєї досвідченої суперниці, але й навіть її обійти. Так, найбільший рейтинг екс-держсекретар США мала серед виборців наприкінці червня: тоді спільне дослідження телеканалу ABC та газети The Washington Post показало, що за неї готові проголосувати 51% респондентів, тоді як за Трампа – лише 39%. Після цього мільярдер пішов в електоральну атаку, і вже за кілька тижнів зміг практично зрівняти свої шанси, здобувши 40-відсоткову підтримку (дослідження New York Times та CBS), а 1 листопада йому вдалося навіть перевершити Клінтон на 1% (за даними ABC та The Washington Post).

Це, щоправда, сталося лише одного разу, після цього ані подібних сенсацій, ані великого розриву між кандидатами не фіксувало вже жодне з досліджень. Проте виборча система США – складна й непрогнозована, тож соціологічна похибка, в межах якої, за великим рахунком, перебуває різниця між Клінтон і Трампом, цілком може не трансформуватися в кінцевий результат у вигляді першого американського президента жіночої статі.