Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Експерти аналітичної групи «Левіафан» підготували до початку сесійного тижня традиційний аналіз законопроектів, що перебувають на порядку денному Верховної Ради.

«Імітація бурхливої нормотворчої діяльності за відсутності натяку на совість і самодисципліну» – напевно, саме такий діагноз можна сміливо встановити агонізуючому й фактично бездіяльному українському парламенту.

Житлово-комунальне господарство

Анонсовані спроби запустити реформу житлово-комунального господарства минулого тижня залишилися не більше, ніж гучними обіцянками. Першочергова концентрація уваги на проекті Держбюджету на наступний рік і подальша банальна відсутність в залі народних обранців призвели до того, що законопроекти з даного блоку так і не ставилися на розгляд. Що ж, можливо цього тижня їм пощастить більше. В даному випадку мова йде про такі проекти законів.

  • №1581-д «Про житлово-комунальні послуги». Документ у більшій мірі, ніж чинний, розкриває поняття, зміст, наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує стосунки що виникають у процесі їх надання та споживання, розмежовує права, обов’язки та відповідальність учасників господарських відносин, а також визначає їх комерційний облік. Серед основних нововведень проекту: автономне теплопостачання (стосується будинків, оснащених власними системами опалення), комерційний облік (стосується випадків, коли застосовуються колективні вузли обліку загально спожитих послуг із подальшим визначенням конкретного розміру отриманої послуги відповідним споживачем, виходячи з показників індивідуальних лічильників або норм споживання), принципова зміна механізму ціноутворення.

  • 4941 «Про енергетичну ефективність будівель». Автори законодавчої ініціативи пропонують економніше ставитися до споживання енергоносіїв та комунальних послуг, а відтак – провести певну стандартизацію. Мовою законопроекту, для об’єктів будівництва та існуючих будівель передбачається сертифікація енергоефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам, розробка рекомендацій щодо підвищення її рівня. На практиці це означатиме додаткові витрати власників будівель та приміщень на фінансування даних заходів. Разом із тим, документ передбачає й механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних рішень. Зокрема, для цього утворюється Фонд енергоефективності.

  • №4581 «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» щодо укладення довгострокових договорів на постачання теплової енергії». Відповідно до проекту, чинний закон «Про теплопостачання» має бути доповнений нормою, яка встановлюватиме мінімальний п’ятирічний строк дії договору постачання тепла, котрий буде укладатися між суб’єктом господарювання й бюджетною установою. Однак – за умови, що таке тепло буде вироблене з використанням альтернативних джерел енергії та/або альтернативних видів палива.

Детальніше про дані про дані проекти законів читайте в нашому матеріалі від 18 жовтня.

Верховна Рада скасувала підвищення зарплати нардепамНародні депутати України передумали підвищувати собі заробітну плату й підтримали документ про скасування цього рішення.

Вперше в сесійну залу вноситься урядовий законопроект №4582 «Про питну воду та питне водопостачання» (щодо удосконалення деяких положень)». Документ, розроблений Мірегіонбудом, має радше технічний характер і спрямований на удосконалення термінологічного апарату чинної редакції закону, конкретизацію суб'єктів у галузі постачання питної води. Також документ доповнює чинну редакцію закону новою статтею, 13-1, яка делегує органам місцевого самоврядування право затверджувати власні місцеві правила прийому стічних вод.

Бізнес-лібералізція

Всі документи, які представлені в цьому розділі, до зали вносяться далеко не вперше. Зупинимо увагу на таких.

  • №2418а «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду». Документ спрямований на зменшення кількості контролюючих органів, звуження їх повноважень і обмеження втручання в діяльність підприємців. Конкретизуються підстави для здійснення перевірок та встановлюються періодичність і чіткі звужені строки їх проведення. Запроваджується презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання у випадках, коли неоднозначно визначені його права та обов'язки, або повноваження органу перевірки.

  • №2531а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)». У ході технічних правок із підготованого до другого читання законопроекту зникла більша частина його первинних положень. Повністю виключені норми зі створення інтегрованої бази даних перевірок. Оприлюднений «порізаний» текст законопроекту містить положення щодо поправок КпАП України, які стосуються запровадження персональної фінансової відповідальності контролюючих осіб за невнесення відомостей до зазначеної бази перевірок, та до КАС України із виключення положень щодо проваджень у справах про підтвердження правомірності вжиття заходів із державних перевірок. Більше про історію даного документу – в матеріалі від 18 жовтня.

  • №3153 «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Законопроект був поданий до Ради ще у вересні минулого року. В Ідругому читанні документом пропонується запровадити мораторій на проведення державних перевірок до кінця цього року. Одночасно впроваджується механізм захисту бізнесу від необґрунтованих перевірок контрольними органами. Як бачимо, через «блискавичну» роботу Ради фактично даний документ уже втратив актуальність.

Подолання вето Президента

Цього пленарного тижня для подолання вето Президента виносяться Закони України №1076 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (докладніше – в аналізі від 4 жовтня), №2676 «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам» (більше про нього читайте в аналітиці від 5 липня).

Також депутати спробують подолати вето Президента, котрі той наклав на закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» автори якого пропонували встановити мораторій на стягнення із суб’єктів господарювання «неустойки» (штрафу, пені), інших штрафних чи фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і відсотків річних за невиконання чи неналежне виконання такими суб’єктами господарювання зобов’язань щодо оплати за використаний природний газ та послуги з його транспортування або електричну енергію. Автори Закону апелювати до того, що більшість боргів таких організацій виникають не через їх несумлінність, а через несвоєчасність розрахунку населення за комунальні послуги. У той же час під дію цього Закону підпадали не тільки теплогенеруючі організації, а взагалі всі господарюючі суб’єкти, що в цілому могло завдати збитків «Нафтагазу» та більшості обленерго країни та спровокувало би колапс в енергетичній сфері з одного боку, а з іншого – Гарант мав би пояснити олігархам-власникам обленерго логіку свого вчинку. Голосів для подолання вето Президента в сесійній залі немає.

Хвилинка лоббізму

Вже вкотре народні обранці спробують проголосувати в другому читанні законопроект №2971-д «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Навряд чи в сесійній залі віднайдуться необхідні 226 голосів, адже всі розуміють, у чиїх інтересах він ухвалюється, проте «бути в темі, але не в долі» не входить до інтересів народних депутатів України. Більше про це – в нашому матеріалі від 19 квітня.

Фінансовий сектор

Нарешті за третій рік роботи восьмого скликання Верховної Ради її керівництво вирішило розглянути блок фінансових питань. Серед цікавих законопроектів слід відзначити законопроект №2455 «Про споживче кредитування». Цікавий він тим, що, по-перше, основна його частина розроблена на основі пропозицій програми USAID/FINREP-II ще в «темні» дореволюційні часи, а по-друге, він незважаючи на доволі сильну казуальність, захищає в першу чергу споживачів кредиту. Серед основних його положень слід виділити наступні:

  • встановлюється обов’язок банку або іншої фінансової установи проводити оцінку кредитоспроможності позичальника;

  • встановлюється вимога до реклами споживчого кредиту щодо обов’язкового зазначення всіх процентів за кредитом та платежів за інші послуги кредитодавця, пов’язані з кредитом;

  • врегульовується діяльність кредитних посередників;

  • пропонується зміна черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит: у першу чергу буде сплачуватися сума простроченого боргу, потім – поточні платежі тіла кредиту та проценти, а вже після цього – суми штрафних санкцій. За чинною редакцією Цивільного кодексу, основна сума боргу сплачується в третю чергу, а штрафні санкції – в другу, що призводить до того, що споживачі опиняються в ситуації, коли всі їхні кошти направляються на погашення вже нарахованих штрафних санкцій, а сама заборгованість не зменшується, оскільки не зменшується база нарахування. Фактично, це стає «безкінечним лічильником» для позичальника. Він буде не в змозі погасити кредит та заборгованість за ним;

  • врегулювання питань щодо супутніх послуг за споживчим кредитуванням;

  • врегулювання питань надання додаткових та супутніх послуг за договорами споживчого кредитування;

  • врегулювання можливості дострокового погашення споживчого кредиту.

Окремо впадає в око витвір «Радикальної партії» – законопроект №2142а «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту». Даний проект Закону пропонує створити Державну установу з підтримки експорту, яка шляхом страхування та перестрахування експортних кредитів, експортерів від комерційних або некомерційних ризиків, надання гарантій виконання зобов’язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах стимулювала б експортні галузі України. Ідея в цілому гарна, але незрозуміло, звідки Кабмін візьме гроші на таке стимулювання, не вказані чіткі кваліфікаційні вимоги для підприємств, які претендують на підтримку держави, не закладені механізми регресної відповідальності експортера (на випадок, якщо він завдасть збитків установі з підтримки експорту). Також нез’ясованою залишається вибірковість надання стимулювання певним експортним галузям. Тож добрий намір зі створення механізмів стимулювання експорту має всі шанси перетворитися на монстра з вимиванню державних та грантових коштів і стимулювання неринкових механізмів конкуренції в Україні. Що ж, поживемо – побачимо...

Охорона здоров’я

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги) №1164 авторства Сергія Соболева передбачає збільшення заробітної плати лікарям, медичному персоналу, водіям бригад екстреної швидкої допомоги. Проект уже пройшов перше читання, тому чекаємо на остаточне рішення парламенту.

Ще один документ, покликаний покращити становище медиків, – це законопроект про внесення змін до «Основ законодавства України про охорону здоров'я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров'я, №1332). Ним передбачається надання права працівникам галузі охорони здоров’я отримувати надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу роботи у сфері охорони здоров’я в таких розмірах: понад 3 роки – 10%; понад 10 років – 20%; понад 20 років – 30%. Також передбачене встановлення для медиків права на щорічну грошову винагороду в розмірі одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, на виплату допомоги на оздоровлення в при наданні щорічної відпустки, тощо.

Правоохоронний блок

Нарешті народні обранці з великою ймовірністю візьмуться за блок правоохоронних питань, адже їх розгляд запланований на середину четверга – так би мовити, парламентський «прайм-тайм». Законопроекти про Дисциплінарний статут Національної поліції України (№4670) та про оперативно-розшукову діяльність (№4778), є логічними послідовникми кроками реформи правоохоронних органів, що була розпочата два роки тому. Питання тільки в одному, чого нардепи чекали раніше, адже ці закони необхідно було ухвалити ще «позавчора». Будемо тримати кулаки щоб їх проголосували в четвер.

«Маленький диктатор»

Наш незмінний блок щодо явних ознак впровадження диктатури Президента цього разу знову представляє законопроект №4370-1 «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби». Документ частково нівелює європейські засади нового закону про державну службу й надає одноосібних, навіть егоїстичних повноважень Президенту щодо призначення голів місцевих державних адміністрацій, тепер – без подання Кабміну.

Бізнес

Парламент цього тижня має розглянути урядовий проект закону про Установу бізнес-омбудсмена (№4591). Проект запроваджує інститут бізнес-омбудсмена як посередника – незалежної третьої особи, що сприяє суб’єктам підприємництва в захисті їхнього права на підприємницьку діяльність. Проект дещо не узгоджується з нормами Конституції, але коли це зупиняло вітчизняних парламентарів на шляху порятунку бізнесу? Очікуємо його ухвалення в цілому вже у четвер.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»