Роки йдуть, обіцянки лишаються: що політики щороку обіцяють українцям у жовтні?

Жовтень 2013-го став передостаннім спокійним місяцем в Україні. Рівно за місяць вибухнув Євромайдан, що потім з легкої руки Олега Тягнибока отримав другу назву «Революція Гідності». Однак до побиття студентів на Майдані Незалежності залишався майже місяць, а до непідписання Януковичем Угоди про асоціацію з ЄС – трохи більше трьох тижнів. Сформовані «Партією регіонів» уряд і парламентська більшість продовжували спокійно жити своїм життям, роздаючи обіцянки, чимало з яких виконати вони вже не встигли...

Наступні два роки Україна прожила вже в геть інших умовах і з іншими дійовими особами: на Донбасі розгорівся збройний конфлікт, змінилися уряд і Президент, вийшла з в’язниці Юлія Тимошенко й оновився парламент. Якщо у 2014 році значна частина обіцянок українських політиків була присвячена антитерористичниій операції, то в 2015-му вони вже почали більше зосереджуватися на загальних соціальних та економічних темах.

Жовтень 2013: соцвиплати, лікування Тимошенко, будівництво метро

22 жовтня 2013-го народний депутат Євген Балицький, що тоді представляв «Партію регіонів», заявив, що політична сила проголосує за опозиційний законопроект, який дозволить ув’язненій на той час Юлії Тимошенко лікуватися за кордоном. Однак коли 21 листопада на голосування Ради були винесені одразу 7 варіантів даного законопроекту, жоден із них ПР практично повним складом не підтримала.

До слова, Балицький і зараз є народним депутатом (тепер – від «Опоблоку») і, як і раніше, не відзначається високою відповідальністю.

Виплата Україною міжнародних фінансових зобов’язань спричинила затримку восени 2013 року соціальних виплат населенню – принаймні таку версію наприкінці жовтня того року озвучив прем’єр-міністр Микола Азаров. І тоді ж пообіцяв: затримка з видачею соцвиплат буде ліквідована до кінця поточного року. Казначейство доручення прем’єра виконувати, відверто кажучи не поспішало, але 9 січня 2014 року він усе-таки відзвітував, що всі виплати були вчасно профінансовані, а затримка – ліквідована в останні дні 2013 року. Це була одна з останніх виконаних обіцянок Азарова.

Цього ж дня (29 жовтня) «Слово і Діло» зафіксувало обіцянку голови КМДА Олександра Попова щодо відкриття до Дня визволення Києва від німецько-фашистських загарбників відкриття нової станції метро – «Теремків». І справді, 6 листопада відбулося урочисте відкриття 52-ї станції столичної підземки. Очолював церемонію особисто президент Віктор Янукович.

Жовтень 2014: зміцнення армії, боротьба з контрабандою в АТО та протезування УБД

1 жовтня Ольга Богомолець, що тоді обіймала посаду радника Президента та вже балотувалася в депутати Верховної Ради, пообіцяла, що всі постраждалі учасники антитерористичної операції та подій на Майдані, котрі потребують протезування, отримають його за рахунок держави. Результат: обіцянка була виконана, принаймні, формально: 6 листопада Президент Петро Порошенко підписав закон про внесення змін до Державного бюджету на 2014 рік, що дозволив профінансувати видатки на протезування учасників антитерористичної операції, котрі отримали важке поранення. Затверджена бюджетна програма передбачала тоді на ці потреби 7 млн грн.

Хто про що, а Найєм – про зарплати. Так, однією з передвиборчих обіцянок кандидата в народні депутати Мустафи Найєма стала заява про те, що питання підвищення депутатської зарплатні стане одним із перших, які він підніме в парламенті. Про це він заявив 8 жовтня 2014-го. Гідний, за його словами рівень заробітної плати для народного обранця тоді становив 18 тис. грн. Через півтора роки депутатська зарплатня справді зросла до 17650 грн, така ж сума з квітня 2016 року передбачається на депутатську діяльність. Крім того, вдвічі збільшено фонд оплати праці помічників народних депутатів – з 12500 до 25000 грн. Сам Найєм піднімав це питання неодноразово, тож обіцянка отримала статус виконаної. Втім, як ми знаємо з останніх новин, зупинятися на досягнутому нардепи не планують.

Саме 2014-й став роком, коли увага українських можновладців вперше за понад 20 років знову стала прикута до оборонної галузі. Свідчення цього – наприклад, обіцянка Петра Порошенка про модернізацію вітчизняного військово-морського флоту й оснащення його сучасною зброєю. У планах – до 2020 року кардинально оновити склад ВМС, поповнивши його 30 кораблями й катерами.

Ще однією важливою обіцянкою жовтня-2014 була заява тодішнього голови Донецької обласної держаної адміністрації Олександра Кіхтенка про запобігання несанкціонованому вивезенню товарів з окупованих територій. Тоді, за словами губернатора, прикордонники почали посилено патрулювати прилеглі до зони АТО дороги. Правда, проникненню контрабанди з неконтрольованих територій це все одно не завадило, крім того, було зафіксоване безконтрольне вивезення вантажів на територію Російської Федерації, завадити якому українські прикордонники з об’єктивних причин, на жаль, не могли.

Жовтень 2015: суд за шельф, спекуляції довкола бурштину й холод у квартирах киян

Віталій КличкоМіський голова Києва
Кличко пообіцяв, що за тиждень всі житлові будинки будуть підключені до опаленняСказано 12 жовтня 2015 р.Статус обіцянки: Не виконано

У 2015-му, як і цього року, осіннє похолодання заскочило столичного мера Віталія Кличка зненацька. 12 жовтня він пообіцяв протягом тижня підключити до опалення всі житлові будинки столиці. Певно, що мер дуже старався виконати цю свою обіцянку, але не встиг: станом на 19 жовтня опалення було подане лише в 96% житлових будинків у Києві. Традиція, що повторюється з року в рік уже повинна була б наштовхнути українських можновладців на одну з думок: потрібно або переносити строки початку опалювального періоду, або готуватися до нього дуже заздалегідь, аби за прорахунки влади не доводилося своїм здоров’ям платити населенню.

Інша біда нашої країни, що вже також набула затяжного характеру – незаконний видобуток бурштину в Житомирській, Рівненській та Волинській областях. Вирішити її в середині жовтня минулого року обіцяв «опоблоківець» Юрій Павленко. Він пообіцяв, що після обрання до Житомирської обласної ради представники «Опозиційного блоку» в першу чергу ініціюють звернення до центральних органів влади з вимогою легалізувати видобуток бурштину в Олевському та інших районах Житомирської області для захисту прав жителів та екологічного середовища регіону. 19 травня 2016 року справді відбулося засідання IV сесії Житомирської облради, на якому депутати підтримали рішення про звернення до Президента, прем’єр-міністра та спікера Верховної Ради щодо врегулювання на законодавчому рівні питання видобутку бурштину.

Наприкінці жовтня була зроблена знакова з точки зору дипломатичної боротьби України заява: Президент Петро Порошенко пообіцяв, що Україна буде судитися з Росією за шельфові родовища нафти й газу «Одеське» та «Безіменне», котрі перейшли під контроль російської влади після анексії Криму. Як відомо, 14 вересня 2016 року Україна подала позов проти Російської Федерації в міжнародний трибунал ООН з морського права. Київ ініціював арбітражне провадження проти РФ відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»