Підсумки тижня від Віктора Трегубова. Від Донецька до Берліна

Віктор Трегубовжурналіст, блогер

Motorola v200

Головна новина минулих вихідних прийшла з Донецька – там був ліквідований ватажок терористичного угруповання «Спарта», росіянин Арсен Павлов, більш відомий під кличкою «Моторола». Виходець із республіки Комі придбав сумну популярність як один з найбільш розкручених російськими медіа терористів «ДНР», а особливо – після розстрілу полоненого українського бійця Ігоря Брановицького і власного хвалькуватого визнання в «убивстві 15 полонених».

Смерть бойовика «Мотороли» офіційно підтвердженаАгентство Інтерфакс повідомило, що російського екстреміста Арсенія Павлова, відомого під псевдонімом Моторола, підірвали в Донецьку.

Бандит був знищений вибухом в ліфті будинку, де він мешкав разом зі своєю співмешканкою. Разом із ним загинув його охоронець. Хто саме ліквідував терориста – поки залишається неясним. Якщо відкинути відверто сумнівні версії, то стає ясно, що за операцією стояли досвідчені співробітники спеціальних служб. Будинок, де проживав злочинець, добре охоронявся його подільниками, а вдало обраний момент вибуху передбачав не тільки якісно закладену вибухівку, а й постійне зовнішнє спостереження. Питання лише в тому, спецслужби якої саме країни постаралися.

Як би там не було, на похороні телегероя керівництвом «ДНР» були зігнані всі бюджетники Донецька. Особливу родзинку торжества надавала «вдова» бандита в обтягуючих шкіряних лосинах. Його подільники, від Михайла «Гіві» Толстих, ватажка банди «Сомалі», до ватажка всієї «ДНР» Олександра Захарченкв, відразу ж пригрозили Україні всіма можливими карами за смерть «героя», включаючи розорення міст від кордонів Донецької області до Києва. З огляду на те, що поки що у них складається тільки з обстрілами сіл на нейтральній смузі, звучить якось не дуже страшно.

Порошенко подовжив санкції

Порошенко продовжив санкції проти Росії на рікПрезидент Петро Порошенко підписав указ, яким продовжив санкції щодо росіян і російських компаній і в той же час розширив список осіб, які підпадають під санкції.

А вже наступного дня Президент України Петро Порошенко подовжив на рік санкції України проти Російської Федерації. За повідомленням Ради нацбезпеки, до списку санкцій додатково включені 335 фізичних та 167 юридичних осіб. В основному санкції стосуються підприємств оборонного комплексу та забезпечення, пов'язаних з організацією «гібридної» військово-терористичної агресії проти України.

Велике берлінське стояння

І знову ми робимо виключення з правил «уникати зовнішньої політики в цьому розділі новин». Тому що надто вже вона стосується внутрішньої. 19 жовтня в Берліні пройшли переговори в форматі «нормандської четвірки» між президентами України, Росії та Франції, а також канцлером Німеччини. Темою переговорів було врегулювання конфлікту на Донбасі. Фоном для них стало загострення в російсько-європейських відносинах, викликане військовими злочинами РФ в Сирії. Сторонам необхідно було домовитися про реальне втілення в життя стратегії примирення, позначеної в Мінських угодах.

Скажімо коротко: судячи з загальним звітів сторін, конкретних домовленостей не було досягнуто. Володимир Путін по закінченню заходу не став відповідати на питання журналістів, Петро Порошенко дав невеликий брифінг. Судячи з усього, вимальовується така схема примирення: закон про вибори на окупованих територіях – введення на території збройної місії ОБСЄ і встановлення нею контролю над україно-російським кордоном на них – місцеві вибори на цих територіях – передача кордону під контроль України. Дуже хитка схема, дуже залежить від безлічі змінних – від закону та його практичної реалізації до складу місії. Подивимося, чи прийме вона якісь реальні обриси.

«Нормандська четвірка» домовилася про поліцейську місію ОБСЄ на ДонбасіУчасники «нормандської четвірки» в рамках берлінської зустрічі домовилися про введення на Донбас поліцейської місії Організаціъ з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Як би там не було, терористи на окупованих територіях однозначно сприйняли ці переговори як зраду Москви. Стає все більш очевидним, що ні про яку передачу захоплених недогризків Донецької та Луганської областей до складу РФ не йдеться. Так само як і про якісь «незалежні держави». Йдеться лише про те, на яких умовах окуповані території будуть повернуті Україні. Нам це було зрозуміло з самого початку; їм, загалом, теж, але вони намагалися гнати від себе ці думки. Тепер, схоже, гнати не виходить.

Парламентські будні

Парламент цього тижня ухвалив низку цікавих законів. Пройдемося по списку:

  • №2345а. Зрівнює пенсії для поранених у зоні АТО і пенсії родичам загиблих із аналогічними виплатами срочникам.

  • №1448. Звільняє від військової служби в особливий період батьків. Ще нардепи звільнили від військової служби в особливий період батьків, які мають на утриманні дітей-інвалідів I або II групи віком до 23 років.

  • №3252. Дозволяє учасникам АТО виходити на пенсію на п'ять років раніше.

  • Декларація Пам'яті і Солідарності з польським народом, яка засуджує пакт Молотова-Ріббентропа та окупацію Польщі в роки Другої світової війни. Наш крок до історичного примирення з поляками. Одночасно аналогічна декларація була підтримана польським Сеймом.

  • №5000-П. Проект бюджету на 2017 рік. Аналіз цього документа вимагає окремої публікації, так що тут зафіксуємо лише факт ухвалення. Зауважимо однак, що в проекті, серед іншого, передбачено підвищення зарплат народним депутатам, причому прямо з листопада цього року. Зарплата рядового народного обранця складе 25 мінімальних зарплат, тобто близько 36 тисяч гривень. З одного боку, зрозуміло: нардеп не повинен отримувати менше менеджера середньої ланки в абстрактній київській фірмі. З іншого – якщо б вони хоча б регулярно ходили на роботу...

  • А ось законопроект № 5142 – про спецконфіскаціі майна діячів попереднього режиму – не пройшов. Чи не набрали достатньо голосів для включення до порядку денного. Найцікавіше, що 10,5 млрд гривень доходів від нього, при цьому, в бюджет 2017 року таки заклали.

Хроніки окупації

Попри грізні обіцянки «дійти до Києва», терористи «ДНР» та «ЛНР» лише посилили обстріли територій Донеччини та Луганщини, що межують із фактичної лінією розмежування. Під удар потрапили населені пункти, що вже настрадалися – Широкине, Авдіївка, Троїцьке, Водяне, Станиця Луганська.

Також бойовики, вустами «глави делегації ДНР» на мінських переговорах Дениса Пушиліна заявили, що категорично не згодні передати Україні контроль над Дебальцевим. По суті, тут вони лише повторюють позицію «старших братів» із РФ, які також категорично заперечують проти такого кроку. У цій ситуації, втім, вони самі себе висікли. Нагадаємо, всі зусилля зведених російсько-терористичних загонів взяти місто до укладення Мінських угод пропали марно: українським військам вдалося утримувати його на момент переговорів, а відступили вони лише після їх завершення. Таким чином, Мінські угоди фіксують Дебальцеве по українській стороні лінії розмежування.