Ухвалений 26 листопада 2015 року закон «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом терміну попереднього ув'язнення до терміну покарання», більш відомий як «закон Савченко», є однією з найбільш дискусійних законодавчих норм, проголосованих чинним парламентом. Ініціатори законопроекту (Надія Савченко, Андрій Кожем’якін, Леонід Ємець та ще низка нардепів), подаючи його до Ради, мали благородну мету. Йшлося, по-перше, про відновлення прав людей, що зазнали обмежень під час перебування під вартою до винесення рішення суду, та зменшення терміну їх утримання за ґратами, по-друге, про економію бюджетних коштів за рахунок скорочення кількості людей у в’язницях.
Таких і справді в Україні було чимало. До прикладу, на початку 2012 року в установах кримінально-виконавчої системи перебували понад 154 тис. осіб. Із року в рік цей показник зменшувався, аж поки на початку 2016-го не сягнув позначки в майже 70 тис. Нещодавно міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що за 8 місяців поточного року, згідно із «законом Савченко», на волю вийшли 8,2 тис. засуджених, 785 яз яких уже встигли здійснити повторні злочини: 22 – скоїли навмисні вбивства, 18 – уже звинувачуються в завданні тілесних ушкоджень, 10 – у зґвалтуваннях, 131 – у пограбуванні, 66 – у збройних розбоях.
Така статистика наштовхнула суспільство на думку про те, що, можливо, з-під варти виходять не ті люди, себто, що в законі є корупційна складова. Так, наприклад, у Transparency International Ukraine порахували, що завдяки «закону Савченко» були звільнені близько 900 осіб, засуджених за навмисні вбивства, і ще приблизно 100 – за зґвалтування. При цьому завдяки гуманізації законодавства термін ув’язнення для кожного з них скоротився майже на 2 роки. Тобто, якщо середній термін ув’язнення за ці злочини складав приблизно 11 років, то завдяки перерахунку він скоротився на 1 рік і 8 місяців. Проте варто розуміти, що звільнення не відбуваються автоматично: відповідні рішення щодо кожного ув’язненого ухвалюють, відповідно до територіальної юрисдикції, місцеві суди, а самі списки людей, що заслуговують на скорочення терміну, направляють до судів адміністрації виправних колоній.
При цьому, за даними організації, окремі суди виявили особливу старанність у звільненні ув’язнених. Так, наприклад, Богунський районний суд Житомира за цей час достроково звільнив 40 убивць і ґватлівників, Придніпровський райсуд Черкас – 34, Гусятинський райсуд Тернопільської області – 33. Всім злочинцям, чиї справи розглядали ці суди, зняли не менше 1 року й 5 місяців, а то й понад 2 роки.
Нагадаємо, 5 жовтня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради зміни до «закону Савченко». Сама Савченко раніше розкритикувала прагнення уряду й колег змінити її закон.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»