День державної служби: реформування бюрократичної машини в обіцянках політиків

Читать на русском
У День державної служби Слово і Діло зібрало найактуальніші обіцянки політиків, що стосуються роботи бюрократичного апарату.

Сьогодні професійне свято відзначають близько 300 тисяч людей, без яких не можна уявити ані функціонування державного апарату, ані наше з вами повсякденне життя. І хоча Україна дедалі інтенсивніше рухається в бік електронного урядування, поки що професія державного службовця є ключовою у взаємодії громадян із владою та роботі самої влади.

У день професійного свята працівників державного апарату «Слово і Діло» зібрало найголовніші та найрезонансніші, на нашу думку, обіцянки українських політиків, пов’язані з реформуванням роботи держслужбовців.

Удар по гаманцю

Почати варто з того, що одна з таких обіцянок зареєстрована у Петра Порошенка, причому ще до обрання Президентом України. Зробити доступною інформацію про доходи та видатки посадовців та державних службовців Порошенко пообіцяв у своїй передвиборчій програмі ще наприкінці березня 2014 року. 16 лютого 2016 року Верховна Рада нарешті ухвалила зміни до законодавства, що передбачають електронне декларування доходів чиновників. За місяць Президент їх підписав, однак надавати цій обіцянці статус виконаної «Слово і Діло» не поспішає, оскільки Кабінет міністрів лише почав оприлюднювати декларації членів уряду, проте до декларування доходів і видатків інших державних чиновників ще далеко – система в роботі.

Коментуючи стан виконання закону, міністр юстиції Павло Петренко зазначив, що запуск системи електронного декларування доходів у 2016 році є пріоритетом у роботі влади. У Петренка, до речі, така обіцянка зафіксована окремо – ще в жовтні 2015 року. Своєю чергою, прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв зробити це ще швидше – до кінця серпня поточного року.

Більш радикальні заходи запропонувала народний депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум, пообіцявши проголосувати за закон, відповідно до якого кожен чиновник мав би довести легальність походження свого майна. Вона, до речі, також пообіцяла заборонити призначення на державні посади людей, що не позбулися власного бізнесу.

Працювати по-новому

Чимало обіцянок політиків стосуються реформування роботи державної служби. Зокрема, завершити її в 2016 році наприкінці квітня пообіцяв міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко. Водночас віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, схоже, більш реалістично дивилася на цей процес: до кінця травня вона обіцяла лише представити стратегію реформування держслужби, проте й із цим не впоралася.

Свій прогноз реорганізації державних служб дав і міністр економрозвитку Степан Кубів. Він вважає, що вона має завершитися до 1 липня 2016 року. Одним із елементів реформування державної служби стане поява державних секретарів – професійних виконавців, що в кожному відомстві будуть, по суті, другою особою після міністра. Початок їхньої роботи заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків анонсував восени.

Зафіксовані й обіцянки окремих урядовців, що стосуються змін у роботі державного апарату в межах відповідальності конкретних відомств. Наприклад, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак пообіцяв реформувати Держгеонадр, а очільник Мінінформполітики Юрій Стець – ініціювати зміни до закону про державну службу, що гарантували б незмінність персоналу прес-служби в разі зміни міністра.

Серед народних депутатів питанням реформування державної служби, а саме – ухвалення відповідного закону, знову ж таки, найбільше переймалася саме Шкрум. «Слово і Діло» зареєструвало 3 її обіцянки щодо цього (всі виконані): залучити до складу робочої групи з розробки законопроекту експертів та представників громадськості, оперативно сформувати цю групу та здійснити переатестацію та скорочення чисельності працівників державних органів (що й передбачено законом №2423).

Є й кілька обіцянок, що межують із курйозами. Наприклад заява «свободівця» Андрія Іллєнка про намір зобов’язати всіх державних службовців використовувати в роботі й під час публічних виступів українську мову (виконано), представника «БПП» Миколи Люшняка – перевірити чиновників на детекторі брехні та члена «Народного фронту» Олександра Кірша – оперативно скасувати постанову уряду про заборону державним службовцям критикувати владу (обидві обіцянки не виконані).

Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: