Без прогресу: чому влада зволікає з поверненням корупційних активів колишніх високопосадовців?

Олександр Радчукполітолог

Протистояння всередині влади виходить на новий рівень. Все частіше політичні амбіції стають перепоною на шляху до виконання ключових обіцянок, які нинішні політики виголошували ще під час подій Революції Гідності. Зокрема, йдеться про повернення корупційних активів, привласнених попередньою владою. При цьому, йдеться не лише про власність та гроші на банківських рахунках за кордоном, але й про повернення вкраденого всередині країни.

Зрушити з мертвої точки дане питання влада повинна вже цього року, адже від цього процесу залежатиме й отримання довгоочікуваного безвізового режиму з ЄС. Крім того, вплив ефективної роботи нардепів, уряду та Президента відчує кожен українець, адже повернення близько 40 мільярдів гривень корупційних коштів розраховано в Держбюджеті на 2016 рік.

Однак даний процес лише набирає обертів: на заваді конструктивній роботі з повернення активів стали політичні торги між пропрезидентською та пропрем’єрською командами. У цьому питанні свої дивіденди розраховують отримати й решта політичних сил, які входять до коаліційної більшості. В той час, як юристи екс-чиновників часів президентства Віктора Януковича потроху успішно повертають накопичені нечесним шляхом статки.

На війні як на війні

На початку тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив українцям про свої очікування від повернення заарештованих коштів екс-президента Віктора Януковича та членів його команди. Мовляв, він розраховує на ефективну роботу правоохоронної та судової системи у цьому напрямку. Очільник уряду говорить про повернення коштів обсягом близько 1,5 мільярдів доларів (близько 40 млрд грн) до державної казни задля покращення соціальних стандартів та забезпечення армії. Дійсно, це більш ніж благородна мета. «Ці кошти перебувають в Україні, на них вже накладено арешт, однак нам треба завершити справу про фактичну їх конфіскацію, треба довести справу до суду. Протягом 2016 року ми маємо конфіскувати ці кошти», – зазначив прем’єр, підкресливши, що провів відповідну зустріч із цього питання з керівництвом ГПУ та НАБУ. «До сьогоднішнього дня немає ані вироку суду, ані конфіскації цих активів на користь Державного бюджету України. Вже протягом півтора року вироку суду немає», – занепокоєно наголосив Яценюк.

Україна не здатна самостійно повернути виведені за кордон мільярди – експертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо інформації про те, що Арсен Аваков створив управління із забезпечення повернення активів, отриманих злочинним шляхом.

У словах Яценюка відчуваються закиди в бік пропрезидентської команди. Нічого дивного, адже неефективність роботи ГПУ в цьому напрямку вже давно пов’язують із провальною кадровою політикою його очільника Віктора Шокіна, а отже, це автоматично б’є й по іміджу Президента. Тим паче, що процес повернення і українських, і закордонних корупційних активів тісно пов'язаний із чутливою для Глави держави темою – запровадженням безвізового режиму.

Дійсно, чому вже заарештовані корупційні активи не можна повернути у власність держави? Не все так просто, адже для цього потрібен відповідний вирок суду, доведення вини корупціонерів та чітка процедура конфіскації майна на користь держави. А ось для цього потрібно запровадити відповідне законодавство. Саме в цьому питанні й лукавить прем’єр, адже чітко знає, що відповідні законопроекти потребують ухвалення в сесійній залі парламенту. І без голосів пропрем’єрської фракції «Народного фронту» запустити процес повернення корупційного майна не вдасться.

На цьому чітко наголосили в «БПП». Йдеться про ухвалення змін до законів про заочне правосуддя та про спецконфіскацію. «Ми вважаємо, що необхідно проголосувати за закон про заочне правосуддя. Це питання, на яке чекає все суспільство: коли почнеться судовий розгляд звинувачення Януковича і його поплічників», – заявив очільник фракції Юрій Луценко. Раніше внести поправки до закону про заочне правосуддя парламентарів закликав і Президент Петро Порошенко. Адже відсутність судового розгляду справ по колишніх високопосадовцях дозволяють їм поступово знімати з себе обвинувачення та боротися за свої поки що «заморожені» активи за кордоном.

Потребують якнайшвидшого внесення змін закони про спецконфіскацію та арешт майна, які були ухвалені в листопаді 2015 року. Адже завдяки прогалинам, на які раніше вказували експерти, колишнім екс-чиновникам часів Януковича вдається успішно повертати своє майно. Так, наприкінці минулого року Печерський суд зняв арешт із майна екс-міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського, повернувши йому кілька котеджів, земельну ділянку та елітний автомобіль Rolls-Royse. Суд вирішив повернути майно Злочевському через те, що йому так і не була вручена офіційна підозра безпосередньо в руки. У своєму рішенні слідчий суддя керується новим законом про арешт майна, який вимагає наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення правопорушення власником майна. Раніше не зміг довести вини щодо незаконних прибутків екс-чиновника і суд в Англії, закривши кримінальну справу та розблокувавши 23 млн доларів.

А поки екс-чиновник успішно користуються прогалинами в законодавстві для повернення награбованих активів, НАБУ продовжує провадження в його справі. Та без ухвалення відповідного законодавства та змін до законів про арешт та спецконфіскацію засудити злочинців заочно та конфіскувати їхнє майно буде вкрай важко.

Розуміючи проблему, ані президентський «БПП», ані пропрем’єрський «НФ» не подали відповідних законопроектів про зміни до законів щодо арешту та спецконфіскації майна. Не зробили цього поки що ані Кабмін, ані Президент. Натомість у разі відсутності прогресу в цьому питанні, це ускладнить роботу й НАБУ, й нещодавно створеного Нацагентства із повернення активів. А значить, як мінімум 40 мільярдів гривень, втрачених через корупцію, можуть так і залишитись у власності колишніх чиновників. Зрештою, виглядає так, що галас довкола цього питання радше вчинений з метою політичних торгів та вимірювання впливів, аніж задля реального результату.

Час спливає

Без вищезгаданих механізмів фактично бездіяльним залишається створене у грудні 2015 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Його створення було одним з основних критеріїв реалізації плану щодо візової лібералізації з країнами ЄС. Однак запуск та ефективна робота Нацагентства – під великим питанням.

У разі бездіяльності правоохоронних органів та судів Нацагентству з повернення активів фактично не буде чим займатися. Нині триває підготовчий етап до початку роботи відомства: після ухвалення парламентом та підпису Президента закон набуває чинності лише 11 червня 2016 року. Статус агентства передбачає підзвітність Верховній Раді, проте контролює та призначає голову відомства Кабінет міністрів. Голова агентства призначається урядом на 5 років після проведення відповідного конкурсу. Конкурсна комісія є колегіальною та складається з трьох представників від Верховної Ради, по одному – від Генпрокуратури та НАБУ, Мін’юсту, Держфінмоніторингу та Мінфіну.

Закон про спецконфіскацію фактично блокує відновлення Донбасу – експертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо того, що Верховна Рада проголосувала за створення Національного агентства з повернення активів.

Особливо важко Нацагентству з повернення активів буде після піврічного «підготовчого періоду». Адже в той час, коли триватимуть слідчі дії та судові розгляди справ, а депутати гаятимуть час із внесенням змін до законодавства щодо арешту та спецконфіскації, корупціонери матимуть можливість переписати своє майно на третіх осіб. Родичам, бізнес-партнерам, в управління «стороннім» компаніям.

Показовим прикладом подібної корупційної вигоди можуть бути і цілком «законні», на перший погляд, види діяльності. Так, монопольний бізнес на виробництві сонячної енергії братів Клюєвих – колишніх наближених політиків та чиновників родини екс-президента Януковича – й після Революції Гідності приносив прибуток завдяки державним компенсаціям за так званим «зеленим тарифом».

Тож поки що заяви очільника уряду про повернення 40 мільярдів гривень корупційних активів, на які вже розраховують у Бюджеті-2016, виглядають занадто оптимістичними. Особливо, якщо врахувати ще низку етапів, які передуватимуть поверненню активів: це і створення бази даних конфіскованого майна, його ефективного управління і, зрештою, прозорої реалізації за ринковими цінами. А поки що за увесь 2015 рік до держскарбниці було повернуто втрачених корупційних активів на суму близько 8 тисяч гривень. Закордонні ж рахунки та власність екс-високопосадовців часів Януковича, яких підозрюють у корупційних зловживаннях, досі не арештовані, а лише заблоковані. Так, у 2015 році Суд Європейського Союзу вже зняв санкції з низки колишніх соратників Віктора Януковича: колишнього заступника глави президентської адміністрації Андрія Портнова, екс-керівників СБУ Олександра Якименка та Ігоря Калініна, сина колишнього прем’єра Олексія Азарова, екс-міністра освіти Дмитра Табачника, а також загиблого молодшого сина екс-президента, народного депутата VII скликання Віктора Януковича.

Експерти ж говорять про низку інших факторів, які лише затягуватимуть час із поверненням корупційних активів. Передусім це не доведена до кінця судова реформа, а саме лояльність певної частини суддів до попереднього керівництва країни. В цьому питанні влада також діє зі значним запізненням. Тож перспективи повернення корупційних активів є дуже примарними. Успіхом можна буде вважати відкриття кримінальних справ та арешт майна колишніх високопосадовців. Якщо, звичайно, на заваді цим системним змінам не стануть чергові політичні процеси – перевибори до парламенту, формування нового уряду, або подальші гальмування справ у правоохоронних органах.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».