Пів-економіки в тіні. Хто винен і що робити?

У Мінекономрозвитку повідомляють, що в першому кварталі рівень тіньової економіки виріс до 47% ВВП у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому, розв'язувати цю проблему в уряді не поспішають.

Близько половини всієї економіки України перебуває в тіні. За повідомленням Міністерства економічного розвитку, в першому кварталі 2015 року рівень тіньової економіки в Україні зріс на 5% порівняно з відповідним періодом 2014 року – до 47% офіційного ВВП. Зростання тіньового сектора України спостерігається вже не перший рік. З 2013 року обсяги «сірого» ринку почали зростати, спочатку до 35%, а в 2014 році – до 41%. «Слово і Діло» вирішило розібратися, чому все більше суб'єктів економічної діяльності йде в тінь.

Фіскали і бюрократи

У МЕРТ стверджують, що однією з причин збільшення тіньової економіки є втрата віри в поліпшення економічної та політичної ситуації. Це і спонукало «суб'єктів економічної діяльності активно використовувати схеми приховування частини доходів, у тому числі такі, як збитковість і неплатежі в економіці». Серед інших причин чиновники відзначають ціновий і девальваційний шок, ескалацію військового конфлікту на сході країни і зовнішні негативні процеси, наприклад, погіршення відносин з Російською Федерацією.

Але експерти кажуть про інші причини. Насамперед про високе фіскальне навантаження і бюрократію. «Те, що тіньова економіка виросла до 47% ВВП – наслідок того, що бюрократичний і податковий прес посилився. Частка ВВП, яка перерозподіляється через бюджети інших спеціалізованих фондів, збільшилася. Якщо збільшується податкова база – зростає тіньова економіка, і тому тенденція така, як зараз. Зараз в уряду в основному три способи, точніше, три джерела наповнення Бюджету: девальвація, інфляція, яка обертається для людей і бізнесу катастрофою, і кредити», – розповів у коментарі «Слову і Ділу» Олександр Савченко.

Особистий вибір

Але є і третя, прихована причина збільшення частки тіні – особистий вибір кожного громадянина. І саме тут і виникає порочне коло: зростання тіньової економіки призводить до зниження державних доходів, у зв'язку з чим держава підвищує податкові ставки, що змушує ще більше йти в тінь, щоб не віддавати частину й без того невисоких доходів. Працює цей принцип і для бізнесу, і для фізичних осіб.

Приміром, в Україні рівень оподаткування заробітних плат становить майже 55%. Цей показник істотно вищий, ніж у країнах «економічного співробітництва» ОЕСР (Organisation for Economic Co-operation and Development). Близько 40% у сплаті цих податків лягає на плечі роботодавця у вигляді Єдиного соціального внеску. Для порівняння, в країнах ОЕСР цей показник близько 23%. При цьому, працівник теж сплачує ЄСВ (3,6%), ПДФО (15/20%) та військовий податок (1,5%). Що позбавляє його ще 20% (25%) зарплати. Фактично, високі ставки податків банально позбавляють бажання офіційно працювати всіх – і підприємців, і працівників.

У небажанні працювати офіційно є й інший фактор – недовіра застарілій солідарній пенсійній системі серед більш молодого покоління. Українці просто перестають вірити і розраховувати на свою пенсію.

Все це і приводить Україну на 140 місце серед 151 країн у рейтингу за обсягами легальної економіки. Для порівняння, Польща в цьому рейтингу – на 53 місці, Німеччина – на 18, Болгарія – на 92, Болівія – на 151, а Швейцарія – на першому.

Знижувати податки чи посилювати заходи?

«Тіньова економіка, на нашу думку, як мінімум щомісяця забирала з Бюджету близько 3 млрд гривень... Цього більше не має бути», – заявив голова Державної фіскальної служби Роман Насіров.

При цьому, змінити ситуацію в уряді не поспішають. Ще наприкінці минулого століття американський економіст Деніел Кауфманн відкрив закономірність: що сильніша корупція і слабкіший суд, то вищий обсяг тіньової економіки, до якої призводить високе оподаткування і регуляція. Тобто зниження податкових ставок, активна подальша робота з дерегуляції бізнесу та боротьба з корупцією можуть вивести значну кількість суб'єктів економічної діяльності в офіційну площину.

Але на цей момент ми бачимо протилежне. Вже цього року чиновники планували вивести з тіні понад 11 млрд гривень, збільшивши базу для оподаткування і відрахування до Пенсійного фонду. Але експеримент із застосуванням понижуючого коефіцієнта до ставки ЄСВ результату не дав.

Зараз же в Пенсійному фонді розробили нові умови сплати ЄСВ. У відомстві створили законопроект, що передбачає нарахування соціального внеску на середню індикативну зарплату, розмір якої залежатиме від посади найманого працівника. Наприклад, для рядових працівників коефіцієнт нарахування на індикативну зарплату становить 2, для головбухів – 3, для директорів підприємств – 5. Тобто, ЄСВ доведеться платити не з реальної, а віртуальної зарплати по ринку, яка може бути значно нижчою за ту, що отримує працівник насправді.

Більше пощастило питанню дерегуляції бізнесу. Міністр Айварас Абромавичус продовжив справу екс-міністра Павла Шеремети і виконав деякі обіцянки на цій ниві. Так, главі МЕРТ вдалося розробити ряд законопроектів щодо скорочення кількості органів контролю і прийняти дерегуляторний план. Але це – крапля в морі, і багато необхідних ініціатив досі чекають виконання. Наприклад, спрощення процедури видачі документів для експорту/імпорту, скасування 177 ліцензій та інше.

Загалом здається, що змінювати ситуацію з тіньовою економікою українські чиновники не поспішають. Але хочеться вірити, що в уряді скористаються перевіреними запобіжними заходами «сірого сектору» – більше свободи, менше податків і бюрократії.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».

***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.