Політичне Ватерлоо Юлії Тимошенко

Читать на русском

Після поразки на позачергових президентських виборах в травні цього року, Юлія Тимошенко вирішила відкоригувати власний імідж, скерувавши його у бік політика-миротворця. Одразу ж після виборів партія «Батьківщина» нібито розпочала процес оновлення партійних осередків через люстрацію її членів. 

Проте, такий сильний з одного боку стратегічний хід майже ніяк не відобразився на рейтингу цієї політичної сили. Більш того, з розколом у політичній команді і відходом Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова у самостійне плавання на чолі власної партії «Народний фронт» ще більше вдарило по рейтингам «Батьківщини». Тепер вже не Юлія Тимошенко і її партія додавали рейтингових балів Арсенію Петровичу, а навпаки: його політичний вплив міг би стати у нагоді «Батьківщині» здобути більше голосів у парламенті.

Втім, вже на початку літа рейтинг «Батьківщини» коливався в межах 8-10% підтримки громадян. Більш того, напередодні позачергових парламентських виборів «Батьківщина» протягом 2 останніх місяців демонструвала нестабільну динаміку, а рівень підтримки все частіше наближався до 5% виборчого бар’єру:

Тому результат у 5,86% підтримки виборців, оприлюднений на сайті ЦВК, нікого не здивував. Крім того, «Батьківщині» вдалося завести всього двох «мажоритарників» до нової Ради. Таким чином, в цілому фракція Юлії Тимошенко у парламенті налічуватиме всього 19 депутатів (це не враховуючи, що №1 у списку політсили – льотчиця Надія Савченко зараз знаходиться за ґратами у РФ).

Одразу після парламентських виборів Юлія Тимошенко, за невластивої їй моделі поведінки, не стала одразу ж заявляти про фальсифікації та перехід її фракції в опозицію, а навпаки – виявила бажання взяти участь у підписанні коаліційної угоди. Щоправда, не претендуючи на будь-які посади в уряді: «Партія «Батьківщина» готова до участі у коаліції демократичних сил у новообраній Верховній Раді. Ми не ставимо жодних умов щодо отримання нашою партією міністерських портфелів, але наполягаємо, щоб партнери підтримали наші пріоритети розвитку країни. Їх чотири: мир, Європейський Союз, НАТО, реальні реформи», - заявила пані Тимошенко на прес-конференції по результатам виборів.

Висловлюються різні припущення щодо того, як себе поводитиме фракція «Батьківщини» у парламенті, зокрема і сама Юлія Тимошенко. Втім, усі прогнози мають дещо спільне – «Батьківщині» вже не грати роль потужної опозиційної сили у парламенті і, вочевидь, не стати такою ж потужною політичною партією без кардинального перегляду підходів у формуванні власної стратегії розвитку.

Чому «Батьківщина» та її лідерка не зробили роботи над помилками після президентської кампанії і отримали найнижчий результат на парламентській кампанії за останні 10 років? Перелічимо декілька стратегічних помилок, які не дали «Батьківщині» отримати реванш на цих парламентських виборах.

  1. Відсутність достатньої кількості медійних облич. Від самої Юлії Тимошенко вже стомилися, а решта медійних партійців перебігли до «Народного фронту» разом із Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим. Більш того, партії не вдалося залучити й того потенціалу «нових облич», який був у наявності, ані «розкрутити» бодай декількох осіб із немаленького переліку вже досвідчених партійців.

  2. Відсутність стратегічного позиціонування партії. Програма партії «Батьківщина» «Україна переможе!» побудована майже на тих самих меседжах, що й програми інших політичних проектів. Єдиним «коником» була хіба що тема вступу до НАТО, проте це довго триваючий проект, який не приніс дивідендів саме під час цієї виборчої кампанії.

  3. Засилля партійної реклами. «Батьківщина» орендувала по Україні не менше 5000 бордів, що є певним чином рекордним показником серед інших учасників виборчих перегонів. Вочевидь, під час військових дій в Україні така занадто активна рекламна кампанія більш у негативному руслі вплинула на емоції та вибір громадян.

  4. Девальвація поняття «партійний вождізм». Як би не намагалася Юлія Володимирівна заховатися за №1 у списку партії арештованою в РФ льотчицею Надією Савченко, доля самого партійного проекту та бренду «Батьківщини» вирішує саме вона і ніхто більше. Відверто, саме відхід від вождистських тенденцій міг би значно покращити імідж партії та збільшити кількість прихильників.

  5. Відсутність зрозумілих кроків, що робитиме «Батьківщина» у новому парламенті. Програма партії – це добре, проте досі жодним чином кандидати у народні депутати від «Батьківщини» не оголосили, які саме законопроекти внесуть першими, у випадку участі у коаліції – яку саме роль виконуватимуть, роботу в яких комітетах вважають важливою для себе і т. ін.

Однак основною причиною низького результату партії «Батьківщина» є якраз не її лідерка. Саме 5-6%, якій отримувала уся партія на цих виборах – це заслуга не стільки партійної команди, скільки особистий рейтинг пані Тимошенко. Тобто, без її прив’язки до бренду – «Батьківщина» отримала б ще менше голосів. Вочевидь, це доля усіх партійних проектів, які мали безліч можливостей аби змінитися на краще або просто перебудувати власну роботу, проте не виявили бажання. Політична зірка Юлії Тимошенко поступово згасає, а з нею – і партійний проект під назвою «Батьківщина».

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: