Україна завдяки військовій допомозі від союзників продовжує займати лідируючі позиції серед імпортерів озброєння. За даними Стокгольмського інституту вивчення проблем миру (SIPRI), у 2019-2023 роках Україна стала найбільшим європейським імпортером зброї та четвертим за величиною у світі. Останні світові тенденції у сфері торгівлі зброєю – на інфографіці «Слово і діло».
Топ імпортерів зброї у світі
Головним імпортером озброєння у світі, за даними SIPRI за 2019-2023 роки, була Індія: її частка становила 9,8% (це на 4,7% більше ніж за період 2014-2018 років). Основним постачальником зброї Індії залишається росія (36%), однак, як зазначають дослідники, це був перший п'ятирічний період з 1960-1964 років, коли частка поставок склала менше половини всього імпорту. Крім того, великими постачальниками є Франція (33%) та США (13%).
Другим за величиною імпортером у світі була Саудівська Аравія (8,4%). Вона отримувала зброю, переважно, від США (75%). У Франції та Іспанії частка імпорту Саудівській Аравії становила 7,6% і 7% відповідно.
Третє місце посів Катар (7,6%), який збільшив обсяги імпорту на 396%, порівняно з минулим періодом. Катар купував зброю у США (45%), Франції (25%) та Італії (15%).
Україна наростила імпорт зброї у 2019-2023 роках на 6633% – частка нашої країни у світі становила 4,9%. Найбільшими постачальниками у цей період були Штати (39%), Німеччина (14%) та Польща (13%).
При цьому серед європейських країн Україна була найбільшим імпортером озброєння – отримавши 23% озброєння, яке надійшло до регіону. У SIPRI зазначили, що загалом Україні з початку повномасштабної війни постачали зброю щонайменше 30 держав, а «це означає, що Україна з деяким відривом стане найбільшим у світі імпортером зброї у 2023 році».
Замикає п'ятірку найбільших у світі імпортерів озброєння Пакистан (частка 4,3%, що на 43% більше за попередній період). В основному зброю Пакистан купував у Китаю (82%), а також у Швеції (4%) та Туреччини (3,8%).
Топ експортерів зброї у світі
США залишаються найбільшим експортером озброєння у світі, наростивши свою частку у загальному обсязі до 42% (+17% порівняно з 2014-2018 роками).
На частку Саудівської Аравії припало 15% експорту озброєння США, на Катар – 8,2%, на Кувейт – 4,5%, на Ізраїль – 3,6%. Загалом близько 38% американського експорту вирушило до країн Близького Сходу.
У SIPRI повідомили, що у 2019-2023 роках спостерігалося зростання експорту американської зброї до Японії, Південної Кореї та Австралії. На держави Європи припало 28% експорту. На частку України у цей період припало 4,7% експорту зброї США.
Франція з невеликим відривом обігнала росію та стала другим за величиною експортером озброєння у світі – її частка становила 11% (+47% порівняно з попереднім періодом).
Франція поставила основні озброєння до 64 держав. Найбільшим одержувачем була Індія (29%), а також Катар (17%) та Єгипет (6,4%).
Загалом основна частина французького експорту зброї у 2019–2023 роках пішла до держав Азії та Океанії (42%) та Близького Сходу (34%). А до Європи Франція поставила лише 9,1% від загального обсягу експорту.
Експорт озброєння з росії, за даними SIPRI, впав на 53% у 2019-2023 роках порівняно з 2014-2018 роками. Одна з ознак зниження значення рф як глобального постачальника полягає в тому, що у 2019 році зброю з рф отримала 31 держава, а у 2023-му – лише 12.
Більшість російського експорту (68%) припала на держави Азії та Океанії, тоді як держави Близького Сходу та Африки отримали 13% та 10% відповідно.
Найбільшими покупцями російської зброї були Індія (34%), Китай (21%) та Єгипет (7,5%).
Китай четвертий у топі найбільших експортерів озброєння (5,8%): він продавав його Пакистану (61%), Бангладеш (11%) та Таїланду (6%).
Замикає п'ятірку експортерів Німеччина (5,6%). Найбільшу частку в її експорті зайняли Єгипет (20%), Україна (12%) та Ізраїль (12%).
Нагадаємо, з інфографік можна докладніше дізнатися про торгівлю зброєю у світі у 2018-2022 роках.
Раніше у SIPRI констатували, що світові виробники зброї виявилися не готовими до різкого збільшення попиту та потреби нарощувати потужності на тлі війни в Україні та геополітичної напруженості.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»