У понеділок до Верховної Ради України надійшло подання на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата Євгена Бакуліна, який проходить у справі про закупівлю бурових установок за завищеними цінами (справа про «вишки Бойка»).
Не минуло й кілька днів після цього, як нардеп, за словами спікера Ради Андрій Парубія, перестав виходити на зв'язок. Подання на нього планують розглянути вже наступного пленарного тижня. Однак уже час ставити собі стандартні в цьому випадку запитання: чи з'явиться Бакулін на засіданні Ради, чи знайдеться достатня кількість голосів за його арешт, яке рішення ухвалить суд, а навіть якщо заарештує, то, що буде далі? Після Революції Гідності кримінальних справ проти народних депутатів було відкрито багато, а результатів поки немає: хтось утік, а хтось сидить у Раді, наче нічого не відбулося.
Не знаємо, за яким сценарієм піде справа Бакуліна, але пропонуємо згадати, яких ще народних обранців Рада позбавляла недоторканності й чим це скінчилося.
Олег Царьов
Олег Царьов став першим нардепом, якого позбавили недоторканності за сепаратизм. Навесні 2014 року, коли на Донбасі почали захоплювати адміністративні будівлі, Царьов зняв свою кандидатуру з президентських виборів і підтримав сепаратистів. Зокрема, він закликав до федералізації України й підтримав так звані «Донецьку та Луганську народні республіки». Генеральна прокуратура України відкрила проти Царьова кілька кримінальних справ, а в червні попросила Раду позбавити його депутатської недоторканності й надати дозвіл на арешт.
3 червня відбулося голосування, й із другої спроби парламент 226 голосами підтримав подання ГПУ. Де в цей час перебував Царьов, невідомо. У червні він відвідував Донецьк і Луганськ, а в липні Служба безпеки України оголосила його в розшук. У 2015 році в СБУ заявили, що Царьов разом з екс-прем'єр-міністром Миколою Азаровим фінансує акції з дестабілізації ситуації в Україні. того ж року суд дозволив Генпрокуратурі розпочати процедуру заочного засудження колишнього нардепа, справа проти нього була передана до суду в 2016 році.
За останніми даними, зараз Царьов ховається в окупованому Криму, в той час як суд розглядає його справу.
Сергій Клюєв
Недоторканність з Клюєва зняли в червні 2015 року. Колишнього депутата підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство) та ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою) КК України. Так, на думку правоохоронців, Клюєв причетний до схеми привласнення Віктором Януковичем резиденції «Межигір'я».
На початку червня тодішній генпрокурор Віктор Шокін вніс подання до Ради на зняття недоторканності з Клюєва. 3 червня його підтримали 287 нардепів. Того ж дня Клюєв намагався втекти до Австрії, але його не випустили прикордонники аеропорту «Бориспіль».
Поки Генпрокуратура готувала Клюєву підозру й викликала на допит, він зник із поля зору правоохоронців. 8 червня він був оголошений у розшук.
Зараз Сергій Клюєв переховується. А буквально днями Європейський суд постановив визнати незаконним рішення про санкції, запроваджені проти нього в 2017 році.
Ігор Мосійчук
Останнім часом народний депутат Ігор Мосійчук фігурує в основному в новинах, пов'язаних із замахом на нього. Однак усі вже забули, що три роки тому «радикал» був фігурантом кримінальної справи.
17 вересня 2015 року голова ГПУ Віктор Шокін прийшов на засідання парламенту, де продемонстрував відеоролик, на якому зафіксована передача хабара Мосійчуку. На тому ж засіданні Рада проголосувала за позбавлення недоторканності й дозвіл на арешт нардепа.
Прямо в будівлі парламенту Мосійчука затримали правоохоронці, а наступного дня суд заарештував його. Розслідування проти депутата було завершене в жовтні, його звинуватили в отриманні 450 тисяч гривень хабара. Мосійчуку загрожувало до 12 років позбавлення волі, проте далі щось пішло не так.
17 листопада Вищий адміністративний суд України визнав незаконною постанову парламенту про зняття депутатської недоторканності та арешт Мосійчука. А в березні 2016 року Вищий спеціалізований суд визнав незаконним його затримання в Раді. У травні Верховний суд підтвердив рішення Вищого адмінсуду.
Відтоді в Генпрокуратурі неодноразово заявляли, що готують на Мосійчука нове подання, однак поки справа до цього не дійшла.
Вадим Новинський
Чутки про те, що з Вадима Новинського планують зняти депутатську недоторканність, почалися ще у вересні 2016 року. А в листопаді генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив, що нардепа підозрюють у перевищенні службових повноважень під час незаконного затримання особистого помічника нині покійного предстоятеля УПЦ Митрополита Київського Володимира, а саме архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра Драбинка. Разом із Новинським у цій справі фігурують також Віктор Янукович та Олександр Захарченко.
Після того, як Новинський отримав від ГПУ подання на притягнення до кримінальної відповідальності, він залишив Україну. Поїздка була запланованою, однак депутат повернувся на день пізніше, ніж обіцяв.
8 грудня Верховна Рада підтримала подання Генпрокуратури. Після цього справа проти Новинського «загальмувала»: підозру нардепу так і не вручили, зате анонсували кримінальні справи за іншими епізодами.
Максим Поляков та Борислав Розенблат
«Масове» зняття недоторканності відбулося у Верховній Раді в липні минулого року. До парламенту надійшли подання відразу на п'ятьох нардепів: Олеся Довгого, Євгена Дейдея, Максима Полякова, Андрія Лозового та Борислава Розенблата.
Дейдею та Лозовому пощастило – на них голосів у сесійній залі не вистачило. Троє інших депутатів залишили парламент уже без імунітету. Перед голосуванням деякі члени парламенту заявляли, що підтримають подання проти всіх колег. Наприклад, Дмитро Андрієвський, Анатолій Матвієнко, Сергій Лабазюк та Оксана Продан. Однак ніхто з них свого слова не дотримав. Лабазюк проголосував лише за Розенблата та Полякова, Продан вийшла із зали під час голосування за Дейдея й Лозового (Андрієвський також передумав за нього голосувати), Матвієнко не голосував за Розенблата.
Історія почалася з того, що Національне антикорупційне бюро України затримало охоронця нардепа за підозрою в отриманні 200 тисяч доларів хабара. Згодом стало відомо, що Розенблат і Поляков причетні до схеми видобутку бурштину: їх підозрюють в отриманні хабара за внесення до парламенту законопроектів і вчинення дій в інтересах компанії-нерезидента.
Після того, як Рада позбавила Розенблата та Полякова недоторканності, Луценко особисто вручив їм підозри. На нардепів наділи електронні браслети (які вони вже, до речі, зняли). Буквально днями НАБУ завершило розслідування «бурштинової справи».
Нагадаємо, детективи Національного антикорупційного бюро перевіряють Борислава Розенблата за фактами можливого незаконного збагачення та службового підроблення.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»