Шмигаль пообіцяв забезпечити фінансування і розвиток водозахисних і берегоукріплюючих споруд на заході України

Протягом 2013–2020 років у районах із високим ризиком затоплення було збудовано лише 16% запланованих берегоукріплювальних споруд. Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Відповідальним за проведення аудиту був член Рахункової палати Віктор Богун.

На реалізацію заходів Програми щодо захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, а також комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту, Сірету та Тиси використали майже 1,3 млрд грн.

За ці кошти, крім берегоукріплювальних споруд, було збудовано або реконструйовано лише 3,2% запланованих протипаводкових дамб, розчищено та врегульовано 28,2% русел річок і водойм, відновлено 5,9% захисних гідротехнічних споруд на дніпровських водосховищах, а також здійснено заліснення прибережних захисних смуг і протиерозійні заходи лише на 13,8% передбаченої площі.

Водночас за цей період було побудовано, реконструйовано та відремонтовано у 33,5 раза більше гідротехнічних споруд, ніж передбачалося Програмою, — 1742 замість 52. Ці роботи фінансувалися за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на ліквідацію наслідків паводків. При цьому кошти резервного фонду не можуть спрямовуватися на виконання заходів бюджетних програм, фінансування яких уже передбачене державним бюджетом, а отже — і на реалізацію загальнодержавних цільових програм.

Водночас аудитори встановили, що за вісім років взагалі не було збудовано акумулювальних протипаводкових ємностей у гірських і рівнинних частинах річок, польдерів, протипаводкових сховищ та протиселевих споруд. Крім того, не було відбудовано жодного мосту, не реалізовувалися протизсувні заходи та не проводилося переселення населення із зон ризику затоплення.

Аудит також встановив, що протягом 2017–2020 років збитки від паводків становили майже 3 млрд грн, тоді як із резервного фонду державного бюджету на ліквідацію їхніх наслідків було виділено майже 2 млрд грн. Отже, збитки від паводків суттєво перевищували витрати, необхідні для їх запобігання, що свідчить про недостатню ефективність системи захисту територій і населення від шкідливої дії вод.

У 2021–2025 роках роботи продовжувалися, однак переважно у вигляді окремих проєктів у межах державних та обласних програм, а не як єдина комплексна програма захисту всіх проблемних територій. Найкраще документовано реалізацію таких заходів у Львівській області. Щодо Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей підтверджується виконання окремих протипаводкових заходів і реалізація регіональних програм, однак у відкритих джерелах відсутня інформація про повне виконання запланованих робіт.

На момент звільнення Дениса Шмигаля з посади прем'єр-міністра України ці заходи не були реалізовані в повному обсязі, тому обіцянка отримує статус «не виконано».

Зокрема, у травні 2025 року сильні дощі на Закарпатті призвели до істотного підняття рівня води в місцевих річках та збільшили ризик повеней у низинних районах. За даними автоматичних гідрологічних станцій, у деяких районах області випало понад 20 мм опадів, що спричинило вихід річок із берегів і підтоплення заплав.

Крім того, у липні 2026 року стало відомо, що на Калущині (Івано-Франківська область) лише розпочнеться будівництво захисної дамби на річці Сівці вартістю понад 78 млн грн.