Сили безпілотних систем (СБС) ЗСУ у взаємодії з іншими підрозділами проводять масштабну операцію «Кримський рубильник off». Про її перебіг постійно доповідає командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді. За його останніми даними, з 1 по 27 липня 2026 року українські дрони успішно уразили 154 енергетичні цілі на тимчасово окупованих територіях, абсолютна більшість яких розташована в Криму. Це вже призвело тимчасово окупований Крим до масштабної логістичної та енергетичної кризи.
За останніми даними «Мадяра», лише протягом 25–27 липня СБС завдали ударів по 14 енерговузлах Криму. Передусім це розподільчі електропідстанції потужністю 110–330 кВ. Деякі високовольтні підстанції – «Сімферопольська» (330 кВ) та ПС «Бахчисарай» (220 кВ) – зазнали повторних ударів, що розірвало енергетичну систему півострова на ізольовані «острови» та фактично занурило Крим у темряву. Слідом за світлом зникло й водопостачання, оскільки робота насосів також залежить від електроенергії.
Внаслідок цього у Джанкойському, Красноперекопському та Армянському районах води та світла немає вже кілька тижнів. У дев'яти найбільших містах Криму – Сімферополі, Феодосії, Саках, Армянську, Красноперекопську (Яни Капу), Керчі, Євпаторії, Джанкої та Білогірську – водопостачання або повністю відсутнє, або здійснюється за жорсткими графіками – по 1–2 години на добу. Компенсувати дефіцит електроенергії шляхом перекидання її з території рф через так званий «енергоміст», який проходить дном Керченської протоки, також виявилося неможливо. Пункт перетоку «Кубань–Крим», який міг би забезпечити такий перерозподіл, також потрапив під удар.
Альтернативні джерела енергопостачання – як-от генератори, які окупаційна влада намагається постачати до Криму, – не допомагають вирішити проблему. По-перше, їх замало. А по-друге, через українські удари по логістиці на півострові немає пального, тоді як генератори потребують бензину.
На тих АЗС, де бензин ще можна знайти, він подорожчав у середньому у два-три рази. Зокрема бензин А-95 офіційно коштує понад 170 рублів за літр. На «чорному ринку» його продають більш ніж по 200 рублів за літр (майже 115 грн). До кризи пальне коштувало 60–80 рублів.
Якість цього бензину також украй низька. Це призводить до виходу з ладу генераторів. Український колаборант і зрадник, колишній народний депутат Олег Царьов, який зараз живе у Криму, розповів, що у Ялті почали псуватися генератори через нагар на стінках циліндрів. Його появу спричинило використання неякісного бензину.
Окрім «чорного ринку» пального, у Криму сформувався й «чорний ринок» води. Її доводиться купувати у бутлях. Проте ціни у роздрібних магазинах, які мають генератори (нагадаємо, пальне подорожчало майже втричі), також зросли у 3–4 рази. За один п'ятилітровий бутель спекулянти просять від 350 до 500 рублів. Водовозка коштує від 4 000 до 6 000 рублів (приблизно 2,3–3,4 тис. грн) за один кубометр (1000 літрів). Водночас офіційні тарифи підприємства «Вода Криму» майже у 100 разів нижчі.
Усі ці обставини призвели до так званого «принципу доміно». Немає пального, немає води, немає світла. Через це неможливо використовувати холодильники для зберігання продуктів, які швидко псуються. Молоко, кефір, йогурти, сметана та м'який сир поступово зникають з продажу. Майже відсутні також свіжа курятина, свинина та яловичина. Зникають заморожені овочі, пельмені, вареники та заморожена риба. Кримчани почали масово скуповувати продукти тривалого зберігання, зокрема крупи. Проте окупаційна влада вже запровадила ліміти на їх продаж, аби запобігти повному зникненню цих товарів із полиць магазинів.
Також через вимкнення холодильників у більшості аптек виник дефіцит інсуліну та інших термочутливих медикаментів.
Звісно, така ситуація призводить і до закриття малих підприємств, звільнення працівників, а відтак – до зростання безробіття. У недалекому майбутньому у Криму не буде й грошей.
Літо 2026 року поступово повертає Крим у 1990-ті роки, коли супермаркети зачиняються, банкомати не працюють, бо немає електрики. Натомість активно відроджується бартерна торгівля. Люди спільно використовують генератори, організовують стихійні ринки у дворах, а також пункти масового харчування, де можна разом приготувати їжу.
Останнє явище вже спостерігається у Ялті, де у дворах багатоквартирних будинків мешканці почали облаштовувати спеціальні майданчики для приготування їжі. Для цього використовують портативні газові плитки. Тут же можна й поїсти.
Окупований Крим мав для росіян величезне військове значення як великий логістичний хаб. Саме через нього забезпечуються російські угруповання, які діють на тимчасово окупованих територіях Запорізької, Херсонської та частини Донецької областей. Проте внаслідок операції «Кримський рубильник off» у військовому сенсі Крим поступово перетворюється на валізу без ручки.
Військові частини, елементи ППО, РЕБ, штаби та пункти управління також потребують електроенергії. Оскільки її у Криму немає, військовим також доводиться використовувати генератори. Але пального для них також бракує через українські удари по логістиці. Коло замкнулося.
На цьому тлі російська окупаційна влада демонструє повну безпорадність. Вона зосередилася на приховуванні інформації, жорсткому розподілі залишків ресурсів на користь військових та придушенні паніки серед населення. Зокрема, відділення «Кримстату» офіційно припинило публікувати щотижневі звіти про вартість продуктів і пального. Гауляйтер окупантів Сергій Аксьонов також заборонив оприлюднювати точні графіки відключення електроенергії.
Вища російська влада у Москві взагалі майже нічого не говорить про проблеми Криму. Це створює враження, що володимиру путіну, для якого захоплення Криму мало й досі має величезне пропагандистське, політичне та іміджеве значення, тепер на Крим просто начхати.
Що далі? А далі – осінь та зима. Якщо операція «Кримський рубильник off» продовжуватиметься, а жодних причин для її припинення наразі не існує, то окупований росією Кримський півострів очікує гуманітарна катастрофа. Але закони війни, яку розпочала росія, захопивши Крим у 2014 році, суворі. Базові потреби населення окупованої території зобов'язаний забезпечувати саме окупант.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
