Медична реформа: камо грядеши?

Читать на русском

В п’ятницю, 10 січня, кореспондент «Слово і Діло» побував на брифінгу у МОЗ України на тему: "Медична реформа в Україні: що досягнуто і що далі?". Доповідачі заходу - начальник управління реформ медичної допомоги МОЗ України Костянтин Надутий, начальник управління  материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Альона Терещенко, начальник відділу первинної медико-санітарної допомоги Департаменту охорони здоров’я КМДА Олена Коваленко – розповіли про основні здобутки та виклики медичної реформи, а також відповіли на запитання присутніх.

Як відомо, медична реформа продовжується в Україні останні три роки. За задумом урядовців, всю систему охорони здоров'я мають поділити на три рівні надання медичної допомоги. Первинна допомога, яка має стати основою для подальшого реформування галузі, в ідеалі повинна обслуговувати близько 80% усіх звернень пацієнтів. Основа первинної допомоги – це сімейні лікарі, універсальні медики, які повинні вилікувати переважну більшість пацієнтів, що звертаються до них.

До другого та третього рівнів медичної допомоги – перепрофілювання лікарень в спеціалізовані та високоспеціалізовані – реформа ще не дійшла. В перспективі передбачається, що після впровадження вищезгаданих змін, галузь зможе поступово переходити на систему медичного страхування, а всі лікарні перекваліфікуються на спеціалізовані.

Пілотні регіони

Проблеми, з якими зіткнулися пілотні регіони країни, де впроваджується реформа - Дніпропетровська, Донецька, Вінницька області та Київ - чисельні та систематичні. Серед найбільш значущих проблем можна згадати наступні: сімейний лікар не може поставити діагноз; пацієнти не розуміють, куди їм звертатися після проходження сімейного лікаря; не зрозуміло, куди звертатися пацієнту після закриття амбулаторій сімейної медицини; пацієнт не може викликати швидку допомогу, адже в пілотних регіонах таке право було суттєво скорочено, однак чітких критеріїв щодо випадків, які вимагають направлення до пацієнта бригади медиків, ще не розроблено.

Загалом доповідачі пояснили, що всі проблеми в пілотних регіонах пов’язані зі складністю перших етапів впровадження реформи, відсутністю у населення культури профілактики захворювань тощо. Для адекватного сприйняття реформи потрібен час.

Чиновники МОЗ з оптимізмом дивляться в майбутнє та сподіваються, що уряд виділить їм не менше фінансування, ніж минулі роки. Вони відзначають, що є позитивні сигнали правильного напрямку реформи: невідкладна та екстрена допомога повністю укомплектовані медикаментами, і тут нарікань майже немає, у Вінницькій області призупинився відтік кадрів, загалом в пілотних регіонах зменшилась кількість звернень громадян щодо некваліфікованих дій сімейних лікарів, в Києві спостерігається приток кадрів з інших  регіонів. Після року реформування системи екстреної допомоги 86% респондентів під час опитування позитивно відгукнулися щодо її результатів. Крім того, в тих місцевостях, де з’явилися пункти первинної допомоги, спостерігається спонтанний потік пацієнтів за профілактичними послугами (збільшився на 17%).

Найбільш приємним для реформаторів став сигнал, що громадяни більше довіряють сімейному лікарю, ніж педіатру.

Плани на 2014 рік

В цілому відомство наступного року, за словами Костянтина Надутого, продовжуватиме реформування первинної ланки, а також системи екстреної допомоги, адже на сьогодні жоден регіон не має завершеної системи мережі закладів первинної допомоги.

Крім того, будуть завершені нормативи роботи персоналу первинної ланки. «В 2013 році ми затвердили кваліфікаційні характеристики лікаря загальної практики сімейної медицини. Треба переглянути кваліфікаційні характеристики для медсестри, вона повинна брати на себе більше повноважень, бо лікар з усім не справиться. Ми це маємо передбачити в нових навчальних програмах і втілити в навчальний процес», - пояснив чиновник.

Що стосується екстреної допомоги, то тут існує проблема застарілого автопарку. «На сьогодні перше завдання – це наситити транспортом екстрену медичну допомогу, і наступного року ми очікуємо серйозного фінансування цього напрямку, щоб за декілька років повністю подолати цю проблему», - сказав К. Надутий. 2012 року відбулися троги і було закуплено 1432 автомобіля швидкої допомоги. «Цього року заклали таке ж фінансування, очікується така ж кількість», - додав чиновник.

Щодо програм доступності ліків К. Надутий запевнив, що вони будуть розширюватись: «Будемо розширювати програми реімбурсації. Сьогодні це тільки артеріальна гіпертензія, на черзі – цукровий діабет, далі, напевно, буде бронхіальна астма».

Чиновник також пояснив, що не кожна лікарня може надати кваліфіковану допомогу в екстрених випадках, тому дані функції будуть частково виконувати лікарні в більших містах. «Такі центри вже сформовані 7 лікарень вже визначені в Києві, де буде надаватись екстрена допомога в тяжких випадках, 10 першочергових у Донецьку та 12 Дніпропетровській області».

Пріоритетом реформування вторинної допомоги будуть лікарні інтенсивного лікування.


В цілому хочеться погодитися з урядовцями, що суть реформи є позитивною та нагальною, адже в нинішньому стані медицина деградує. Справді, для переходу до повноцінної системи медичного страхування, галузі потрібна відповідна структурна база. У населення, справді, потрібно виробити культуру профілактики від захворювань та відходу від самолікування. Справді, сімейна медицина є більш прогресивною та ефективною.

Однак методи реформування, які продемонстрували чиновники МОЗ, викликають велику кількість риторичних запитань:

-  чому МОЗ спочатку не підготувало відповідних спеціалістів (мова йде про універсальних сімейних лікарів), а вже потім не перейшло до безпосередніх експериментів над пацієнтами?

-  Чому населення за три роки впровадження реформи досі знає, до чого вона веде і, що найголовніше, чому цього не розуміють самі лікарі?

-  Як можна підготувати сімейного лікаря, який має лікувати все - ГРВІ, гіпертонію, запалення вуха, виразку, вести жінку до пологів - лише за півроку?

-  Чим, врешті-решт, сімейний лікар, який пройшов піврічні курси, відрізняється від звичайного дільничного терапевта? (Наразі звичайні терапевти, які пройшли короткі курси сімейного лікаря, лише отримали більше навантаження за кількістю пацієнтів).

-  Чи не втратить медицина вузькоспеціалізованих фахівців за час, поки уряд реформуватиме первинку та виховуватиме покоління сімейних лікарів, адже відтік кадрів в пілотних регіонах викликає занепокоєння?

-  Чи не будуть сімейні лікарі зловживати своїм положенням, максимально зменшуючи кількість направлень до спеціалізованого лікаря, адже, згідно із нововведеною системою оплати, в такому разі вони отримуватимуть більш зарплату?

Наступного року МОЗ продовжуватиме реформування первинки. Підкреслимо, що міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова обіцяла, що до кінця 2013 року реформуванням первинної ланки медичної допомоги будуть охоплені всі регіони України, і на непілотні регіони будуть поширені більшість напрацювань з пілотів. Вона також обіцяла, що в ході проведення реформи галузі жодна лікарня не закриється. На сьогодні такої впевненості немає, адже, за словами доповідачів брифінгу, лікарні з низькими показниками кількості проведених операцій та пологів, не можуть забезпечити якісну медичну допомогу. Тому їх пацієнтів поволі в перенаправлятимуть в більш крупні центри. Крім того, зі слів доповідачів стало зрозуміло, що раніше 2015 року початку запровадження страхової медицини очікувати не слід.

Головним поясненням урядовців щодо проблем із впровадженням реформи в пілотних регіонах стали запевнення, що вони пов’язані з початковим етапом впровадження, перехідним періодом, малою обізнаністю населення тощо. Виходячи з цього, варто відзначити, що перед початком подібних глибинних реформ, що безпосередньо впливають на життя та здоров’я людей, уряд повинен був провести широкомасштабну інформаційну кампанію, аби сформувати у населення розуміння змін, що відбуваються, а також та лояльність до цих самих змін. Ще більш глибокою мала б бути інформаційна (пояснювальна) кампанія серед лікарів, адже на сьогодні медики неохоче погоджуються перекваліфіковуватись на сімейного лікаря.

За два роки впровадження пілотного проекту реформа все ще залишається на первинному рівні. За словами самих доповідачів, чітких планів щодо реформування наступних рівнів медичної допомоги в них немає. Це не дивно, адже первинка, на яку робиться ставка реформаторів, досі викликає більше нарікань, ніж схвалень.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...